Цей пиріг- улюблений пиріг моєї мами, вона може його їсти нон-стоп( і я теж!) Від нього просто неможливо відлипнути! Так багато ягід і таке ніжне крохмальне тісто, і готувати-то його: тап-ляп та й готово. Тертий пиріг- король нашого літнього столу. Готую я його з найрізноманітніших ягід (з чорницями дуже смачно!): порічки, смородина, ожина- тільки з малинкою ще не куштувала, але спробую. Сьогоднішній варіант- смородина і порічки, з неповторною кислинкою. Особливо люблю їсти цей пиріг на наступний день, коли тісто стане трохи м’якшим ( в перший день воно хрусткіше, а я люблю м’якший варіант). В холодильник його не ставлю- за два дні пиріг миттю зникає зі столу. Печіть його, не вагаючись, і запросіть усіх своїх друзів на чай!

Складники: 1 скл. борошна, 1 скл. крохмалю, 1 яйце, 100г розтопленого масла, 4 ст. л. цукру+ для посипання ягід, 1 ч.л. соди, гашеної оцтом, 0, 5 л. смородини+ 1 скл. порічок(чи трохи менше).

Готуємо: Борошно, крохмаль, цукор перемішати, дати дрібку солі. До розтопленого масла( не гарячого) додати яйце і швидко перемішати, додати соду, гашену оцтом. Масляну суміш додати до борошняної. замісити еластичне тісто, розділити його на 2 частини і поставити в морозилку на 30-60 хв. Дечко змазати маслом і посипати манкою. Одну частину тіста натерти на крупній тертці, рівномірно розподілити по дечкові. На нього висипати рівномірно ягоди і посипати їх цукром. Зверху натерти другу частину тіста. Пекти в розігрітій до 200 градусів духовці 30 хв, до легкого зарум’янення.

Хай вам смакує!

О, цей пляцок- 5-ти зірковий однозначно! Я довго думала чи пекти його зі смородиною- кисла ягода все-таки, і тепер розумію, що не прогадала. Смородина тут ідеально вписується, і це поєднання ванільного домашнього пудингу з шоколадним бісквітом, таким ніжним і м’яким, зі смородиновим желе- ну просто мрія! Десерт королів, як на мене. Моїй племінниці Зої цей пляцок точно сподобається- а я люблю, коли моя випічка знаходить поціновувачів. Так приємно пекти для когось, знаючи, що цей хтось неодмінно скаже: ‘Знаєш, а цей твій пиріг такий нічогенький! Маєш ще шматочок?’ Чомусь згадала фільм ‘Шоколад’, де ця дивовижна жінка творила чудеса за допомогою своїх шоколадних цукерок. Така шоколадо-терапія в неї була… Ну а у мене- пляцкотерапія. До виготовлення шоколаду я ще не доросла, але хто зна, може колись… Тим не менше, сьогодні у нас – ось цей смородиновий пляцок, і я ним страшенно задоволена. Обов’язково спробуйте його, і хай для вас він стане ліками від поганого настрою та депресій( хоча, які депресії – літо ж у розпалі!), я завжди так від смутку і рятуюсь: йду й печу щось. Отже, до роботи!

Складові: Бісквіт: 4 ст. л. цукру, 60 г борошна, 1 ст. л какао, 0,5 ч. л. розпушувача, 2 яйця. Смородиновий прошарок: 0,5 л смородини, 200-250 г цукру (до смаку), 1 пакетик желатину, 1 скл. води. Пудинг: 3 жовтки, 50 г масла, 0,5 л молока, 7 ст.л. цукру, 4 ст. л. крохмалю, ванілін(дрібка).

Готуємо: спочатку печемо бісквіт: збити білки, поступово додаючи цукор, до пишної світлої маси. Додати розтерті жовтки. Просіяти на масу борошно з розпушувачем, додати какао і акуратно перемішати рухами знизу вверх. Вилити тісто на змащений пергамент(в формі), розрівняти. Пекти 6-7 хв. при 230 градусах(пічку розігріти заздалегідь). Готовий бісквіт відставити, щоб охолонув. Пудинг: молоко довести майже до кипіння. Крохмаль, цукор і жовтки розтерти, додати ванілін. З’єднати цю суміш з молоком, варити на малому вогні, постійно помішуючи, до загустіння. В готовий пудинг вмішати масло(можна і без масла, я от наприклад сьогодні масло взагалі забула додати- і все-одно прекрасно вийшло!). Дати охолонути. Желе: смородину перетерти блендером, додати цукор. Желатин замочити на 10 хв в склянці холодної води. Далі поставити його на вогонь і добре прогріти, але до кипіння не доводити( має бути гаряче, але, щоб не кипіло). Тонкою цівкою влити желатин до смородини, гарно розмішати. Дати охолонути.

На шоколадний бісквіт викладаємо пудинг, а зверху заливаємо смородиновим желе( має трохи схопитись)- і ставимо в холодильник на декілька годин.

Десерт готовий!

Для мене думка про літо часто асоціюється із Мумі-тролями. Ну хто не читав дивовижної трилогії Туве Янсон ‘Країна Мумі-тролів’? (хто не читав- обов’язково прочитайте, це книга-легенда, така добра і філософська, і від неї робиться так якось спокійно і затишно…) Так от, для мене літо- це така мумі-трольська пора, бо час варити варення і джеми, огірочки всілякі закручувати… Я уявляю себе Мумі-мамою і кажу собі: ‘Ну і яке вареннячко ми сьогодні наваримо? Може смородинове?’- і тупцяю на кухню, передчуваючи, які зараз аромати будуть лоскотати мого носа: смородина, агрус, таке все фруктове і запашне! От ще тільки фартушка мені не вистачає і незабутньої торбинки, яку носила Мумі-мама…Отже, сьогодні ми варимо агрусово-смородинове вареннячко, цілком у Мумі-трольському стилі!

Складові: майже 1 л. агрусу, 0,5 л. смородини, 1 скл. води, 800г цукру.

Готуємо: цукор розварити зі склянкою води, додати очищені від плодоніжок і оцвітин агрус та смородину. Варити на малому вогні, час від часу помішуючи. У мене варення варилось хвилин 45. Піну по можливості збирати. Гарячим варення розлити у банки, заздалегідь вимиті та простерилізовані, закатати простерилізованими кришками (я використовую банки типу ‘єврозакрутка’- з ними набагато легше і простіше це все робиться). Закатані банки можна зберігати не в холодильнику. Варення дуже гарно желюється.

Насолоджуйтесь!

Цей пиріг мені особливо посмакував з м’ятним чаєм. Такий простий селянський пиріг могла би пекти моя бабуся- у неї в селі біля хати росли два-три кущики агрусу, і в один із них я колись у дитинстві успішно впала з вишні, яка росла якраз над кущем агрусу. Подерлась добряче, але ні вишень, ні агрусу любити не перестала. Дуже я вже по деревах лазила в дитинстві! Так, бабуся моя могла б пекти такий пиріг- якби мала елементарну духовку чи хорошу пічку. Але їх в наявності не було, тому бабуся обмежувалась смаженням скажено смачних пиріжків з вишнями (о, що то були за пиріжки- мрія!), рецепт яких я у неї на жаль не випитала. А зараз бабусі вже немає, і хто зна коли я ще таких пиріжків покуштую… Ну нічого, зате я печу ось такий простий агрусовий пиріг- і згадую і бабусю, в якої я завжди цей агрус із кущів поїдала, і як я у той-таки агрус із вишні тай гепнулась. І м’ята у моєї бабусі росла, і ще всілякі трави- і вона до них щось шепотіла-приговорювала, щоб вони краще росли. А потім на горищі ті трави сушились, а ще там мішечки з горіхами лежали, на горищі. Для мене життя в селі- це така романтика: рвеш ягоди прямо з куща, потім із цих ягід пироги печеш…Лаванду під вікнами вирощуєш… Коротше, мрія! А щоб якось якось наблизитись до цієї мрії, я купую у бабусь дачниць літру-дві ягід і печу ось такі пироги. І ще варення хочу агрусове зварити, воно мені минулого року вдалось, то тепер наварю ще більше. Цікаво чи моя бабуся варила агрусове варення? Мабуть, так. І пиріг би цей вона теж схвалила. От і ви спечіть, він простий, такий нехитромудрий. І про м’ятний чай не забудьте!

Складові: 0,5 л агрусу, 3 ст.л. сметани, 100г м’якого масла, 2 яйця, 150г цукру, 150г борошна, 1 ч.л. розпушувача, дрібка кардамону(меленого), дрібка ваніліну.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром до пишності, додавати по одному яйця і збивати далі, потім сметану і борошно з розпушувачем+спеції. Все гарно збити до однорідності, в кінці додати агрус і перемішати ложкою, щоб не подушити ягід. Пекти в розігрітій до 180 градусів духовці до сухої палички. Подавати з чаєм.

Смачного!

”…-Якось я бачив захід сонця сорок чотири рази підряд!… Знаєш…коли дуже сумно, то захід сонця тішить…

-Значить, того дня, коли ти бачив захід сонця, тобі було дуже сумно?

Та маленький принц нічого не відповів.”

(Антуан де Сент-Екзюпері ‘Маленький принц’)

Якщо чесно, чогось цього літа хочеться все більше не біля плити стояти, а десь на березі моря прогулюватись(а якщо не моря, то хоча б озера). І я так і роблю: вранці швидко щось напечу, щоб до вечірнього чаю ласощі були, а ввечері ловлю захід сонця на березі озера, сиджу на камінні на березі і медитую. А Матвійко хлюпається біля берега в воді, жабок роздивляється. Я взагалі- людина води, русалка прямо, не знаю кращого способу відновити свою енергію, як не біля води. Коли була молодшою, таки прямо годинами могла плавати, всі моря моїми були… Зараз трохи облінилась, плаваю менше, але от любити спостерігати захід сонця, що відбивається у воді, не перестала. Треба дозволяти собі таку розкіш. Красиві пейзажі- це їжа для душі. Це зв’язок з вічністю. Захід сонця- він був і буде завжди, на відміну від багатьох інших речей. І я, як Маленький принц Екзюпері, сиджу на березі, і вкотре милуюсь заходом сонця… А потім тупцяю додому пити чай з чорничним пирогом, бо ніщо так не розвіває смуток, як м’ятний чай і чорничний пиріг.

Складові: тісто: 100г м’якого масла, 150г цукру, 1 яйце, 100г борошна, 80 г кокосової стружки, 0,5 ч.л. розпушувача, ванілін. Крихти: 2 ст.л. перемелених вівсяних пластівців, 3 ст.л. цукру, 2 ст.л борошна. Начинка: 0,5 л чорниць, 1 ст.л. крохмалю, 4-5 ст.л цукру.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром, додати яйце і знову збити, досипати борошно, перемішане з розпушувачем і збити знову до однорідності. Досипати ванілін(дрібка) і кокосову стружку, збити. Тісто буде дуже липке. Ложкою викладаємо трохи більше половини тіста в форму, встелену пергаментом(який я змащую маслом), розрівнюємо ложкою або руками (до країв не дотягуйте, в процесі випікання тісто розпливеться само). Зверху викладаємо трохи більше половини начинки, на неї решту тіста, розрівняти по можливості(бо дуже липке) і притрусити вівсяно-борошняними крихтами. Насамкінець-решту начинки, зверху на крихти.

Начинка: перемішати чорниці з крохмалем та цукром (акуратно, щоб не подушити ягід).

Хай вам смакує!

Ну, це взагалі пиріг мрії…Для мене випічка з чорницями-одна з найулюбленіших, і якби не дороговизна цієї чудо-ягоди, так я прямо щодня б із нею пекла, пекла і пекла…Але печу все-одно, хоч і дорого, бо ну ду-у-уже вже смачні пироги виходять. У мене взагалі чорниці раніше асоціювались із моїм дідусем, який робив щороку наливку із чорниць-він так і називав її: афини. Неповторний смак мала та наливка, домашня, натуральна… Діда давно вже немає, і наливки ніхто не готує-зате тепер на кухні хазяйную я(бо раніше ми з дідом прямо бились за місце перед плитою, він теж був фанат випікання!)-і печу чорничні пироги. І не тільки. Господарюю так би мовити. Дідові гени видно успадкувала.

Отже, чорничний пиріг. Основа- не проста, а золота, тобто суперкорисна: із вівсянки. Любителі дбати про свою талію- беріть до уваги. Начинка: свіжі ягоди чорниці (взимку сміливо беріть заморожені, тільки зайву рідину треба відцідити, щоб пиріг не ‘поплив’.) Готується пиріг легко, бо хто б то хотів влітку довго на кухні стовбичити? Тому сміливо печіть і смакуйте!

Складові: тісто: 120 г борошна, 1 неповна склянка вівсяних пластівців, 3 ст.л. цукру, дві дрібки солі, 100г масла вершкового. Начинка: 350-400г чорниць, 0,5 скл борошна, 200г сметани, 1 скл. цукру.

Готуємо: вівсяні пластівці перемолоти в кавовому млинку(не до стану борошна, але досить дрібно). З’єднати перемелені пластівці з борошном, цукром і сіллю. Масло нарізати кубиками і втерти його в борошняну суміш, до появи маслянистих крихт. Викласти цю масу на змащений пергамент( в прямокутну форму), втрамбувати і покласти на 30 хв. в морозилку. Начинка: змішати в мисці борошно, цукор і сметану, збити міксером до однорідності. Додати чорниці і акуратно перемішати ложкою.

Основу печемо 10 хв в розігрітій до 180 пічці(духовці). Далі викладаємо на неї начинку і печемо ще 10 хв. при 230 градусах, потім зменшуємо знов до 180 градусів і печемо ще пів години (до золотистої скоринки). Начинка має побулькати. Охолоджений пиріг порізати квадратиками.

Смакота неймовірна!

Сезон порічок розпочався- і я від цього дуже тішусь. Бо порічки у випічці я люблю. Взагалі люблю все кисло-солодке. З цими яскраво-червоними ягідками взагалі все смачно виходить: і мафіни, і пироги, і варення…от ще курд хочу спробувати порічковий приготувати і, може, морозиво. А сьогоднішній кекс мені сподобався тим, що в ньому є висівки, а це, звичайно ж, корисно. Верх кексу можна змастити розтопленим шоколадом, білим, чорним чи молочним-на ваш смак. Загалом, по-моєму- досить непоганий варіант десерту, цей кексик. А вам сподобався?

Складові: 1 скл. порічок, 100г розтопленого масла, 2 яйця, 0,5 скл. цукру, 1 ст. л. висівок(пшеничних), 100г борошна, 2 ст. л. крохмалю, ванілін(дрібка), 0,5 ч.л.розпушувача, плитка шоколаду для декору.

Готуємо: яйця збиваємо з цукром, десь 1 хв. Розтоплюємо масло і даємо трохи охолонути. До збитих яєць додаємо борошно, крохмаль, висівки, розпушувач, ванілін та збиваємо до однорідності. Далі досипаємо порічки та перемішуємо ложкою. Печемо при 180 до сухої палички(коли верх зарум’яниться, але видно, що середина ще сира, накрити верх кексу фольгою, щоб не підгорів, і пекти далі.) В мене кекс пікся приблизно 30-40 хв. Розтопити шоколад та змастити ним верх кексу. Прикрасити ягодами. Подавати до чаю.

P.S. За бажанням можна порічки замінити й іншими ягодами. Я пробувала пекти з чорною малиною та суницями- теж дуже посмакувало!

Смачного вам!

Зізнаюсь: я вдруге (ну максимум втретє) в житті печу мафіни. Все якось кекси та пироги, та сирники…А от до мафінів добралась аж тепер. І захотілось чогось сезонного, літнього. Тому я спробувала спекти їх з порічками. І знаєте, Матвій з’їв одразу шість штук і заявив, що такої смакоти він ще зроду-віку не куштував. І мама з’їла три, теж нахвалюючи. Ну, а мені залишилось два- і я з чистою совістю кажу вам, що їх варто пекти! Порічки дають приємну кислинку, а тісто таке м’яке, ніжне…В майбутньому планую за цим же рецептом спробувати спекти мафіни з чорницею та смородиною, думаю, буде смачно теж. Цікаво чи з малиною вдадуться? Ви як думаєте?

Складові: 100г розтопленого вершкового масла кімнатної температури, 80-100 мл жирних вершків, 1 скл. борошна, 0,5 скл. цукру(можна на 1-2 ложки більше), 1 ч.л. розпушувача, дві дрібки солі, 1 яйце, дрібка ваніліну, 1 скл. порічок.

Готуємо: в мисці змішуємо сухі інгредієнти. В іншій мисці змішуємо розтоплене масло, вершки, яйце. Далі додаємо до цієї суміші суху суміш і збиваємо міксером до однорідності. Додаємо половину порічок і акуратно, щоб не розтовкти ягоди, перемішуємо ложкою. Кладемо ложкою нашу суміш в формочки для мафінів, заповнюючи трохи більше, як до половини, і зверху насипаємо ще трохи ягід, не притискаючи їх (тісто в процесі випікання пініметься і вбере в себе ягоди). Печемо до золотисто-коричневого верху та щоб паличка, встромлена в кексик, вийшла чистою.

Смачного!

Для любителів шоколаду ейфорія гарантована! Спечіть, обов’язково і неодмінно спечіть ось таку просту тарту, яка віджене від вас депресію та всі негативні думки- так багато в ній чудодійного чорного шоколаду, який, як відомо- перший помічник в боротьбі з поганим настроєм. Тісто в ній- хрустке та несолодке, зате начинка! О, це смак небожителів! І готувати-то цю тарту простіше простого, справиться навіть початківець. Прикрасити можна вашими улюбленими ягодами (у мене були порички, можна і малинкою, і полуничками- а можна і без ягід). Насолоджуйтесь!

Складові: тісто: 80г масла(холодного), 100-150г сметани, 1 скл. борошна (чи трохи більше, скільки вбере тісто). Начинка: 100 мл жирних вершків, 2 ст. л. вершк. масла, 200г чорного шоколаду, 3 ст л. цукру, ягоди для прикрашання.

Готуємо: холодне масло натерти на тертці, додати сметану, борошно і замісити тісто (довго не місити. Воно може бути липким, але якщо надто липке, додайте трохи борошна) скачати в кулю-і на 30 хв. покласти в холодильник. Далі тонко розкачати, присипаючи борошном, щоб не липло до качалки, встелити ним дно підготовленої форми, зробивши бортики. поколоти виделкою. Пекти при 180 градусах до готовності, тобто до файного зарум’янення. Готовій основі дати вистигнути.

Робимо начинку: вершки доводимо до кипіння, додати масло, цукор. В гарячих вершках розтопити шоколад і добре перемішати. Викласти шоколадний крем на основу. Прикрасити вашими улюбленими ягодами. Я кладу тарту в холодильник, щоб крем затвердів- мені так більше подобається.

Смакуйте та насолоджуйтесь!

Моя мама сказала, що це желе-просто райська смакота! І, здавалось би, нічого особливого, всього-навсього ягоди, цукор, желатин та сметана. Але воно не йде ні в яке порівняння з магазинною хімією, бо воно справді з ягід, і ви точно можете бути впевнені, що їсте справді корисний десерт. З ягід я брала полуниці, можна додати ще трохи черешень без кісточок, а ще для пікантності я додала жменьку пелюсток рожі. Все це перемелюється до однорідності блендером, і виходить багате квітково-ягідне пюре! Сметанний прошарок теж дуже смакує, але можна і вершками замінити, хоч я чомусь більше люблю сметану. Ну от, все надзвичайно просто і надзвичайно смачно!

Складники: Ягідний прошарок: 500г полуниць (або ягідного міксу), жменька-дві пелюсток рожі, 5-7 ст.л. цукру(кому як смакує), 50г води кімнатної температури, 1,5-2 ст. л желатину. Сметанний прошарок: 200г сметани, 1 ст л желатину, 2-3 ст л. цукру, 50г води.

Готуємо: ягоди та пелюстки рожі перемолоти блендером, додати цукор. Желатин залити водою, залишити на 10 хв. Далі поставити його на вогонь і трохи прогріти до повного розчинення(не доводити до кипіння!).Тонкою цівкою влити желатин до ягідного пюре, добре розмішати. Розлити по формочках. Поставти в холодильник. Коли почне затвердівати, робимо сметанний прошарок: желатин замочуємо в воді на 10 хв, тоді ставимо на вогонь, не доводимо до кипіння, знімаємо. Сметану розмішуємо з цукром, вливаємо в неї тонкою цівкою желатин і розмішуємо. Виливаємо цю суміш зверху на загуслий ягідний прошарок. Ставимо в холодильник. Зверху прикрасити ягодами.

Смачного вам!