В юності я захоплювалась віршами, а особливо прозою Марини Цвєтаєвої. Важке і яскраве життя було у неї. І дуже трагічне. Радянська влада, якої Марина категорично не сприймала, покалічила її долю, а також долю усієї її сім’ї. Також я читала мемуари її сестри Анастасії. Кажуть, у домі Цвєтаєвих традицією було пекти заливний яблучний пиріг. Рецепт поширений в інтернеті, але я його переробила. Замість борошна в начинці я дала крохмаль. Вийшло дуже смачно, моя мама хвалила. Цим пирогом я готуюсь казати ‘До побачення, літо!’ і : ‘Привіт, осінь!’ Хороше це було літо- просто тому, що воно було. А осінь я чекаю з нетерпінням, бо йде в перший клас мій синочок Матвійко , і це для мене,як мами, велика подія. Новий етап в нашому житті. Дуже хочу, щоб він подовше залишався дитиною, але й пишаюсь тим, що він стає дорослішим… Але так хочеться йому прошепотіти: не поспішай, ти ще встигнеш вирости… А ви як ставитесь до осені?

Складники: тісто: 0,5 скл. сметани, 100г масла, 2 скл. борошна( чи скільки вбере тісто), 0,5 ч.л. гашеної яблучним оцтом соди (можна і звичайний оцет). Заливка: 1 скл сметани, 2 яйця, 4 ст.л. крохмалю, 1 скл. цукру. Начинка: яблука- 4 шт.

Готуємо: тісто: масло розтоплюємо, трохи охолодити. Борошно просіяти, змішати зі сметаною, маслом і гашеною содою. Замісити тісто. Викласти його в змащену форму, сформувати бортики. Яблука почистити, порізати, викласти шаром на тісто. Заливка: яйця перемішати з цукром та сметаною+ крохмаль, все гарно розтерти, до однорідності. Залити цим кремом начинку. Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці 50 хв, до золотистості.

Смачного вам чаювання!

Я цього літа постійно хочу їсти сливи. Прямо кілограмами їх трощу. Часом замість вечері просто з’їдаю кілограм слив ( ну чи трохи менше)- і чудово почуваюсь! Колись так на Кіпрі ( я там жила пів року, в коледжі навчалась) я трощила фіги- як вони мені подобались, прямо з дерева зривала і не могла їх наїстись, так хотілось. А тепер слив так хочеться. А от ту саму фігу недавно купила в овочевому кіоску у нас в Україні- і нічого не відчула, якось нуль емоцій було. Зате від наших слив-угорок- феєрія смаку, як то кажуть. Їла б їх і їла. Ні ананасів мені не треба, ні манго, ні фіг більше не хочу- тільки сливку дайте! А ще я печу із ними пиріг, за американським рецептом. Класичний американський сливовий пиріг. З корицею. Моя улюблена племінничка Зоя сказала б про нього: ду-у-уже добре! Вона завжди хвалить мою випічку, і це так приємно! Пиріг має просто море начинки і зовсім трохи тіста. Дуже, дуже смачно! Спечіть обов’язково.

Складові: тісто: 220 г борошна, 100 г масла, льодяна вода. Начинка:0,7 кг слив, 3-4 ст.л крохмалю, 5 ст.л. цукру+ 1 ст.л. для посипання, 0,5 ч. л. кориці(меленої), яйце для змащування.

Готуємо: холодне масло нарізати кубиками, перетерти руками з борошном до крихти, додати 2 ст.л. льодяної води( чи трохи більше)- не місячи тісто, зібрати його в кулю, загорнути в плівку, злегка приплюснути і поставити на 30 хв. в холодильник. Начинка: сливи нарізати невеликими шматочками(кісточки вибрати), перемішати з крохмалем, цукром та корицею. Половину тіста тонко розкачати і вистелити ним дно змащеної форми, зверху викласти начинку. Другу половину тіста порізати на тонкі смужки і зробити з них красиву решітку поверх начинки. Змастити решітку яйцем і посипати ложкою цукру. Пекти в розігрітій до 200 градусів печі(чи духовці) 20 хв., тоді знизити до 180 градусів і пекти ще 40 хв( начинка має трохи побулькати). Пиріг готовий! Споживати охолодженим, коли начинка загусне (бо гарячим пиріг тече). Смачного!

Цей пиріг- улюблений пиріг моєї мами, вона може його їсти нон-стоп( і я теж!) Від нього просто неможливо відлипнути! Так багато ягід і таке ніжне крохмальне тісто, і готувати-то його: тап-ляп та й готово. Тертий пиріг- король нашого літнього столу. Готую я його з найрізноманітніших ягід (з чорницями дуже смачно!): порічки, смородина, ожина- тільки з малинкою ще не куштувала, але спробую. Сьогоднішній варіант- смородина і порічки, з неповторною кислинкою. Особливо люблю їсти цей пиріг на наступний день, коли тісто стане трохи м’якшим ( в перший день воно хрусткіше, а я люблю м’якший варіант). В холодильник його не ставлю- за два дні пиріг миттю зникає зі столу. Печіть його, не вагаючись, і запросіть усіх своїх друзів на чай!

Складники: 1 скл. борошна, 1 скл. крохмалю, 1 яйце, 100г розтопленого масла, 4 ст. л. цукру+ для посипання ягід, 1 ч.л. соди, гашеної оцтом, 0, 5 л. смородини+ 1 скл. порічок(чи трохи менше).

Готуємо: Борошно, крохмаль, цукор перемішати, дати дрібку солі. До розтопленого масла( не гарячого) додати яйце і швидко перемішати, додати соду, гашену оцтом. Масляну суміш додати до борошняної. замісити еластичне тісто, розділити його на 2 частини і поставити в морозилку на 30-60 хв. Дечко змазати маслом і посипати манкою. Одну частину тіста натерти на крупній тертці, рівномірно розподілити по дечкові. На нього висипати рівномірно ягоди і посипати їх цукром. Зверху натерти другу частину тіста. Пекти в розігрітій до 200 градусів духовці 30 хв, до легкого зарум’янення.

Хай вам смакує!

Цей пиріг мені особливо посмакував з м’ятним чаєм. Такий простий селянський пиріг могла би пекти моя бабуся- у неї в селі біля хати росли два-три кущики агрусу, і в один із них я колись у дитинстві успішно впала з вишні, яка росла якраз над кущем агрусу. Подерлась добряче, але ні вишень, ні агрусу любити не перестала. Дуже я вже по деревах лазила в дитинстві! Так, бабуся моя могла б пекти такий пиріг- якби мала елементарну духовку чи хорошу пічку. Але їх в наявності не було, тому бабуся обмежувалась смаженням скажено смачних пиріжків з вишнями (о, що то були за пиріжки- мрія!), рецепт яких я у неї на жаль не випитала. А зараз бабусі вже немає, і хто зна коли я ще таких пиріжків покуштую… Ну нічого, зате я печу ось такий простий агрусовий пиріг- і згадую і бабусю, в якої я завжди цей агрус із кущів поїдала, і як я у той-таки агрус із вишні тай гепнулась. І м’ята у моєї бабусі росла, і ще всілякі трави- і вона до них щось шепотіла-приговорювала, щоб вони краще росли. А потім на горищі ті трави сушились, а ще там мішечки з горіхами лежали, на горищі. Для мене життя в селі- це така романтика: рвеш ягоди прямо з куща, потім із цих ягід пироги печеш…Лаванду під вікнами вирощуєш… Коротше, мрія! А щоб якось якось наблизитись до цієї мрії, я купую у бабусь дачниць літру-дві ягід і печу ось такі пироги. І ще варення хочу агрусове зварити, воно мені минулого року вдалось, то тепер наварю ще більше. Цікаво чи моя бабуся варила агрусове варення? Мабуть, так. І пиріг би цей вона теж схвалила. От і ви спечіть, він простий, такий нехитромудрий. І про м’ятний чай не забудьте!

Складові: 0,5 л агрусу, 3 ст.л. сметани, 100г м’якого масла, 2 яйця, 150г цукру, 150г борошна, 1 ч.л. розпушувача, дрібка кардамону(меленого), дрібка ваніліну.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром до пишності, додавати по одному яйця і збивати далі, потім сметану і борошно з розпушувачем+спеції. Все гарно збити до однорідності, в кінці додати агрус і перемішати ложкою, щоб не подушити ягід. Пекти в розігрітій до 180 градусів духовці до сухої палички. Подавати з чаєм.

Смачного!

”…-Якось я бачив захід сонця сорок чотири рази підряд!… Знаєш…коли дуже сумно, то захід сонця тішить…

-Значить, того дня, коли ти бачив захід сонця, тобі було дуже сумно?

Та маленький принц нічого не відповів.”

(Антуан де Сент-Екзюпері ‘Маленький принц’)

Якщо чесно, чогось цього літа хочеться все більше не біля плити стояти, а десь на березі моря прогулюватись(а якщо не моря, то хоча б озера). І я так і роблю: вранці швидко щось напечу, щоб до вечірнього чаю ласощі були, а ввечері ловлю захід сонця на березі озера, сиджу на камінні на березі і медитую. А Матвійко хлюпається біля берега в воді, жабок роздивляється. Я взагалі- людина води, русалка прямо, не знаю кращого способу відновити свою енергію, як не біля води. Коли була молодшою, таки прямо годинами могла плавати, всі моря моїми були… Зараз трохи облінилась, плаваю менше, але от любити спостерігати захід сонця, що відбивається у воді, не перестала. Треба дозволяти собі таку розкіш. Красиві пейзажі- це їжа для душі. Це зв’язок з вічністю. Захід сонця- він був і буде завжди, на відміну від багатьох інших речей. І я, як Маленький принц Екзюпері, сиджу на березі, і вкотре милуюсь заходом сонця… А потім тупцяю додому пити чай з чорничним пирогом, бо ніщо так не розвіває смуток, як м’ятний чай і чорничний пиріг.

Складові: тісто: 100г м’якого масла, 150г цукру, 1 яйце, 100г борошна, 80 г кокосової стружки, 0,5 ч.л. розпушувача, ванілін. Крихти: 2 ст.л. перемелених вівсяних пластівців, 3 ст.л. цукру, 2 ст.л борошна. Начинка: 0,5 л чорниць, 1 ст.л. крохмалю, 4-5 ст.л цукру.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром, додати яйце і знову збити, досипати борошно, перемішане з розпушувачем і збити знову до однорідності. Досипати ванілін(дрібка) і кокосову стружку, збити. Тісто буде дуже липке. Ложкою викладаємо трохи більше половини тіста в форму, встелену пергаментом(який я змащую маслом), розрівнюємо ложкою або руками (до країв не дотягуйте, в процесі випікання тісто розпливеться само). Зверху викладаємо трохи більше половини начинки, на неї решту тіста, розрівняти по можливості(бо дуже липке) і притрусити вівсяно-борошняними крихтами. Насамкінець-решту начинки, зверху на крихти.

Начинка: перемішати чорниці з крохмалем та цукром (акуратно, щоб не подушити ягід).

Хай вам смакує!

Ці абрикосові батончики- це щось неймовірне! Раніше я скептично ставилась до рецептів, до складу яких входило варення чи джем, думала: ‘Та ну, це- занадто солодко, приторно-солодко.’ Аж поки не спробувала цей рецепт. Ідею для цього рецепту я запозичила із сайту thatskinnychickcakbake.com , дещо в ньому змінивши на свій смак. Він з абрикосовим джемом, і хоч сам по собі джем таки солодкий, приторності ніяк не відчувається. Тільки ідеальний кокосово-абрикосовий смак, перед яким неможливо встояти! Ці батончики такі приємні, що їх хочеться їсти ще і ще! І нема чого боротися з цією спокусою- одразу здавайтесь і все!

А тепер про секрет їх випікання. Тісто у мене було липким, і я викладала його ложкою на змащений пергамент, а потім руками(можна їх трохи змочити водою) розрівнювала. Спочатку може здатись, що тіста мало, і його важко розмащувати, бо воно таке липке. тому я просто розмастила його колом, не дотягуючи до країв форми, далі зверху начинка, і потім на начинку- решту тіста, щоб прикрило начинку. І от вже в процесі випікання тісто починає розширюватись і заповнює собою форму до бортиків. Форму я брала металеву квадратну, 24 на 24 см. Загалом процес приготування займає якихось 15 хв. і ще плюс 30 хв. випікання. Швидко і дуже просто. Головне- запастись абрикосовим джемом (я планую цього літа баночок 5-6 заготувати, щоб насолоджуватись цим пирогом цілий рік). І тоді ніякі неочікувані гості вам не страшні, бо у вас буде під рукою ось цей рецепт-виручалочка. Отже, готуємо!

Складові: 100г м’якого масла, 150г цукру, 1 яйце, 100г борошна, 0,5 ч.л. розпушувача, 80г кокосової стружки, ванілін (дрібка), абрикосовий джем.

Готуємо: м’яке масло збиваємо з цукром, додаємо яйце і знову збиваємо до однорідності, досипаємо борошно, перемішане з розпушувачем, і збиваємо далі, в кінці досипаємо кокосову стружку і ванілін і ще раз збиваємо до однорідності. Тісто виходить дуже липким. Взяти трохи більше половини тіста і ложкою або руками розподілити його по змащеному пергаменту(до країв можна не дотягувати, тісто під час випікання розпливеться само.), зверху змастити не дуже товстим шаром абрикосового джему (щоб не було засолодке), а зверху на джемовий прошарок- решту тіста, теж ромастити ложкою. Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці 30-35 хв. (щоб підрум’янилось і зверху, і знизу). Порізати на квадартики, коли трохи охолоне.

Смачного чаювання!

Ну, це взагалі пиріг мрії…Для мене випічка з чорницями-одна з найулюбленіших, і якби не дороговизна цієї чудо-ягоди, так я прямо щодня б із нею пекла, пекла і пекла…Але печу все-одно, хоч і дорого, бо ну ду-у-уже вже смачні пироги виходять. У мене взагалі чорниці раніше асоціювались із моїм дідусем, який робив щороку наливку із чорниць-він так і називав її: афини. Неповторний смак мала та наливка, домашня, натуральна… Діда давно вже немає, і наливки ніхто не готує-зате тепер на кухні хазяйную я(бо раніше ми з дідом прямо бились за місце перед плитою, він теж був фанат випікання!)-і печу чорничні пироги. І не тільки. Господарюю так би мовити. Дідові гени видно успадкувала.

Отже, чорничний пиріг. Основа- не проста, а золота, тобто суперкорисна: із вівсянки. Любителі дбати про свою талію- беріть до уваги. Начинка: свіжі ягоди чорниці (взимку сміливо беріть заморожені, тільки зайву рідину треба відцідити, щоб пиріг не ‘поплив’.) Готується пиріг легко, бо хто б то хотів влітку довго на кухні стовбичити? Тому сміливо печіть і смакуйте!

Складові: тісто: 120 г борошна, 1 неповна склянка вівсяних пластівців, 3 ст.л. цукру, дві дрібки солі, 100г масла вершкового. Начинка: 350-400г чорниць, 0,5 скл борошна, 200г сметани, 1 скл. цукру.

Готуємо: вівсяні пластівці перемолоти в кавовому млинку(не до стану борошна, але досить дрібно). З’єднати перемелені пластівці з борошном, цукром і сіллю. Масло нарізати кубиками і втерти його в борошняну суміш, до появи маслянистих крихт. Викласти цю масу на змащений пергамент( в прямокутну форму), втрамбувати і покласти на 30 хв. в морозилку. Начинка: змішати в мисці борошно, цукор і сметану, збити міксером до однорідності. Додати чорниці і акуратно перемішати ложкою.

Основу печемо 10 хв в розігрітій до 180 пічці(духовці). Далі викладаємо на неї начинку і печемо ще 10 хв. при 230 градусах, потім зменшуємо знов до 180 градусів і печемо ще пів години (до золотистої скоринки). Начинка має побулькати. Охолоджений пиріг порізати квадратиками.

Смакота неймовірна!

Цей рецепт підкорив мене своєю легкістю та швидкістю. У кожного з нас є такі дні, коли маємо вього 15-20 вільних хвилин, а солодкого ну ду-у-у-же хочеться, а в холодильнику від вчорашнього десерту залишилось ціле ніц. Так ось саме цей пиріг-кекс для мене став такою виручалочкою. Мінімум часових затрат- і смак, що приємно дивує! Перепис я знайшла на сайті cookorama.net, тільки я ще більше спростила його, а всі пропорції зменшила вдвічі. Ревеню ж я дала більше і нарізала його дрібно, а потім просто перемішала із тістом. Вийшов такий милий ревеневий напівпиріг-напівкексик. Я пекла його вже разів 4, і буду пекти ще. А ви? Дякую пані Gutka за хороший рецепт!

Складники : 2 яйця, 0,5 скл. цукру, 100г масла вершкового, 80 г борошна, 2ст л. крохмалю, 0,5 ч. л. розпушувача, дрібка ваніліну, 5 середніх стебел ревеню.

Готуємо: масло розтопити і дати трохи охолонути. Ревень помити, почистити, порізати дрібно. В глибокій мисці з’єднати яйця, цукор, борошно, розпушувач, ванілін, крохмаль, масло і збити все міксером до однорідності. Тісто має бути як не дуже густа сметана. Далі додати порізаний ревень і перемішати ложкою. Вилити масу в прямокутну невелику форму для кексу і пекти при 180 градусах до сухої палички.(Коли я бачу, що верх кексу вже дуже рум’яний, а середина ще явно сира, то накриваю кекс фольгою і допікаю до готовності- так він не пригорить.) Як бачите, простіше не буває!

Смачного вам!

Яка неможлива спека! Це літо нагадує мені про життя на Кіпрі (я мала такий досвід- пів року життя на острові в Середземному морі)- і це нескінченне сонце…Боже, яке це було важке і водночас неповторне літо! Скільки болючих і в той же час солодких спогадів…А ще ця спека нагадала мені про одне літо років так майже 20 тому. Я була юною, з купою мрій та ідеалів, хотіла поїхати автостопом до Тибету і там медитувати до кінця моїх днів…А він був високим і красивим американським юнаком, який мріяв про море. Був шикарний букет троянд- і освідчення. І я відповіла…”ні”. Прото з впертості. Я була такою впертою і норовистою!..І ось тепер мені майже 37, і я печу пиріг, ревенево-полуничний, за рецептом якоїсь американської домогосподарки, і думаю: ‘А може це його дружина? А я ж могла б бути на її місці, жити на фермі десь в Айдахо чи Колорадо, бути дружиною моряка і мати зграйку замурзаних американських дітлахів…’ Але мені було всього 17, я мала купу недосяжних ідеалів і мріяла про Тибет… І я печу цей божественно-смачний пиріг, посміхаюсь із ностальгією і…ні про що не жалкую. Життя- воно дивовижне. І ми отримуємо саме те, що нам потрібно, хай це навіть і не те, про що ми мріяли. В Тибет я не потрапила (хоча, все ще попереду, хо-хо!), і американською домогосподаркою теж не стала. Але…але я так вдячна Богові за те життя, яким я живу. Бо ми отримуємо саме те, що нам потрібно…

Ну от, трохи ностальгії, навіяної рецептом (до речі, суперсмачним) американського пирога…Хай у вас він асоціюється з чимось дуже приємним!

P.S. А тепер у мене підростає такий дивовижний хлопчисько, і у мене серце стискається від думки, що років так у …надцять якась юна шалена дурепа теж скаже йому “Ні”. Невже це я була такою божевільно-впертою? Хо-хо-хо…)

P.S.P.S. А пиріг все-одно шикарний! Печемо! (рецепт знайшла тут: www.melskitchencafe.com і за нього дуже дякую!)

Складники: Основа: 220г борошна, 100г масла(холодного), льодяна вода(декілька ст.ложок), 3 ст.л. цукру. Начинка: 3 скл. порізаного ревеню, 2 скл. порізаних полуниць, 130-150г цукру, 3 ст.л кукрудзяного крохмалю. Штрейзель: 50г холодного масла,3 ст.л цукру, 100г борошна.

Готуємо: Для основи: борошно з цукром розтираємо до крихти з порізаним на кубики маслом, додаємо льодяну воду,і, не місячи тісто, робимо з нього кулю. Загортаємо в плівку і ставимо на 30-60 хв в холодильник. Начинка: перемішати ревень з полуницями, цукром і крохмалем. Штрейзель: розтерти руками масло з цукром і борошном до крихт. Тісто для основи тонко розкачати, встелити ним дно змащеної форми( я використовую пергамент), зробити бортики. Викласти на тісто начинку. Зверху посипати штрейзелем. Пекти при 200 градусах 10 хв, далі зменшити температуру до 180 і пекти, доки верх не стане світло-коричневого кольору, начинка має побулькати. Можна ще верхній підігрів вимкнути , і пропекти низ, накривши пиріг фольгою, щоб верх не згорів.

Хай вам смакує!

Цієї весни я просто фанатію від ревеневих пирогів, щоразу намагаюсь приготувати якийсь новий. І знаєте, ось цей просто перевершив усі мої сподівання: він та-а-акий…Ну просто по руках себе треба бити, бо так кортить його весь вмаламурити! А великий його плюс в тому, що хоч він і з пудингом, але пудинг-то домашній! Тобто без синтетичних барвників та влілякої іншої гидоти, яку напихають в магазинні пудинги. Тільки кукурудзяний крохмаль, жовтки, цукор і молоко (ну і кому подобається ванільний аромат, можна ванільний цукор додати)- коротше екологічна і натуральна випічка. Дуже і дуже рекомендую спробувати і вам, не розчаруєтесь!

Складники: Основа: 1 яйце, 100г масла, 200г борошна, 1 ч.л. розпушувача, 3 ст.л цукру Пудинг: 3 жовтки, 0,5 л молока,7 ст.л цукру, 4 ст.л. кукурудзяного крохмалю, 40г вершк. масла, ванілін. Начинка: 5-7 стебел ревеню, 1 ст. л. крохмалю, 2-3 ст.л. цукру. Штрейзель: 50г масла(холодного), 3 ст.л. борошна, 3 ст.л.цукру, кардамон.

Готуємо: спочатку основа: холодне масло натерти на тертці, руками розтерти його з борошном, цукром та розпушувачем, додати яйце і замісити. Довго не місити, скачати в кулю- і на 30 хв. в холодильник(загорнути тісто в плівку). Після цього вистелити тістом дно квадратної форми, встеленої промащеним пергаментом, і поколоти виделкою. Випікати при 180 градусах до зарум’янення. Варимо пудинг: молоко довести майже до кипіння. Розтерти жовтки з цукром і крохмалем, додати гаряче молоко і ванілін, помішуючи варити на маленькому вогні до загустіння. Зняти з плити. Додати масло, гарно перемішати. Начинка: ревень очистити і дрібно нарізати, перемішати з цукром і крохмалем. Штрейзель: холодне масло розтерти до крихти з цукром і борошном, додати дві дрібки кардамону.

На підрум’янену основу викласти начинку з ревеню, зверху рівномірно розподілити пудинг, і пудинг зверху посипати штрейзелем. Пекти ще 30 хв.

Смачного вам!