Я зовсім обнагліла і вдруге пишу про горішки. Просто сьогодні у мене була фотосесія із ними( ми з Матвієм відривались, пекли разом, а потім я це все пофоткала), і я захотіла викласти ці фото у блог. Без рецепту. Кого цікавить рецепт- він є в попередніх записах, або просто напишіть у Пошуку мого блогу ‘горішки зі згущенкою’. І все. І печіть. А фото, по-моєму, вийшли досить красивими!

Мій дід любив пекти печиво на смальці. А я печу на маслі та сметані, бо вегетаріанка. А ці залізні формочки для печива- вони просто зводять мене з розуму- скільки спогадів з ними пов’язано! Якщо із кухні доносився солодкий запах- значить дід пік печиво. І не дай Боже в той момент туди зайти- можна було так під гарячу руку потрапити, що мало не здасться! І цікаво, і страшно було… Але ж печива я все-одно не їла, бо у діда не було вегетаріанських рецептів. Сало-тут, смалець- там і т.д. Тому я мовчки ковтала слину і терпіла. І не їла. Зате тепер їм! Бо, виявляється, можна і без смальцю-ура!!! Хай живе масло і сметана! А ще для цікавості я додала кокосову стружку- дуже смачно вийшло! Печиво не перепікайте- тільки трішки зарум’яниться, одразу витягайте з печі. Воно має бути м’яким, а не хрустким. По-моєму, так смачніше.

Складові: 0,5 скл. сметани, 100г масла, 1 скл. цукру, 2 скл. борошна+ скільки вбере тісто (воно має не липнути до рук), 0,5 ч.л. соди, ванілін, 0,5 скл. кокосової стружки.

Готуємо: Масло тремо на тертці( має бути холодне), змішуємо з усіма іншими складниками в мисці- і замішуємо тісто. Не липке. Скачати в кулю- і на 30 хв. в холодильник. Далі розкачати товщиною в 0,5 см і вирізати формочками( у мене- зірочки). Пекти при 200 градусах( попередньо розігріти духовку) до легкого зарм’янення. Готово!

Судячи із зовнішнього вигляду цього печива, я ніколи б не подумала, що воно може бути таким смачним. Якісь такі-собі невиразні чи то пляцочки, чи взагалі незрозуміло що…Але це той випадок, коли зовнішність буває оманливою. Це печиво має такий насичений смак кунжуту, і воно таке…жувальне, м’яке. Борошна майже зовсім не відчувається, просто море кунжуту… І якщо взяти до уваги, що сезам- просто потужне джерело кальцію, то я думаю, що це печиво, як тепер модно казати, реально варто спекти. Для того, щоб кальцій максимально засвоївся, я кунжут перемолола в кавовому млинку, залишила лиш жменьку не перемеленого насіння, щоб смак був виразнішим. Чому я його перемелюю? Одна добра знайома, котра багато знає про харчування, повідала мені, що кунжут засвоюється тільки в перемеленому вигляді. Якщо ж його не молоти, користі він не дає. Ну а оскільки мені хочеться поєднати приємне з корисним- я вирішила прислухатись до її поради. Ось так. На смак печива це не повпливало, навпаки, від цього воно ще смачнішим вийшло. Дуже радила б таке печиво давати діткам, і ще й пекти разом із ними- для них це так цікаво! Готується печиво просто і швидко, печеться 10 хв.

У мене асоціації з цим печивом такі екзотичні: Каїр, жінки , закутані з ніг до голови в темний одяг, паста тахіні, яку я вперше в житті спробувала в гостях у одної єгиптянки, теж закутаної з ніг до голови в чорне- і це нескінченне тепле літо, море… Прогулянки нічним Каїром, дивне східне життя, таке несхоже на наше. А ще- черепахи. Страшенно люблю черепах! І сезам. Отже печемо- чи ні?

Складові: 150 г кунжута, 80г борошна, 60 г масла (м’якого або топленого), 100г цукру+1 ст. л. , ванілін, 1 ч.л. розпушувача, 1 яйце, дві дрібки солі.

Готуємо: 100г кунжута перемолоти в кавомолці, додати цукор, ванілін, сіль, розпушувач, борошно. Масло (м’яке або розтоплене і злегка охолоджене, кімнатної температури) розтерти з яйцем ложкою. Додати до сухої суміші масляно-яєчну і решту кунжута, немеленого. Добре розмішати ложкою. Викласти суміш у форму, встелену змащеним пергаментом, розрівняти ложкою, рівномірно розподілити (товщина десь 1,5 см). Випікати при 180 градусах 10 хв, до легкого зарум’янення (духовку розігріти зазадалегідь). Спечений пляцочок порізати на квадратики. Дуже смачно з чаєм каркаде ( ну зовсім, як в Єгипті!).

Печиво з шоколадом- моє улюблене. В ньому ду-у-у-уже багато шоколаду, і воно завжди підіймає мені настрій! Відкрила я його для себе нещодавно і відтоді печу практично кожного тижня. Це справжня шоколадна терапія. Потіште себе таким смаколиком!

Готується печиво буквально хвилин 10-15 і печеться хвилин 9-11. Дуже важливо його не перепікати, бо тоді воно буде засухим. Я виймаю його з печі, коли воно виглядає ще недопеченим, і далі воно при кімнатній температурі затвердіває само.

Складники: 100г вершкового масла (м’якого або розтопленого, не гарячого), 0,5 скл. цукру, 1 яйце, дрібка ваніліну, 1,5 скл борошна, пів чайн.л. соди (негашеної), дрібка солі, 100г чорного шоколаду (дрібно порізаного).

Готуємо: розігріти духовку до 180-200 градусів. Збити масло з цукром. Додати яйце і збивати 10-15 сек. на низькій швидкості (довше не збивати, бо печиво стане твердим). Додати борошно, соду, сіль, знову збити до появи великих крихт. Додати шматочки шоколаду і перемішати ложкою. Сформувати кульки розміром як грецький горіх, і не приплюскуючи, викласти на дечко. Пекти 9-11 хв. Коли печиво виглядатиме ще дещо недопеченим, витягти з духовки. Не перепікати!

Смачного!

”Тоді маленька Гемулиха відчинила клітку й несміливо запропонувала:” -Можна запросити вас на чай? З чорною смородиною…А шкарпетки дістанете щойно я виплету. Як добре, що вам спало на думку попросити в мене шкарпетки! Плести тоді стає набагато цікавіше…Гадаю, ви розумієте, що я маю на увазі? ” Усі вирушили додому до маленької Гемулихи пити чай.”

(”Країна Мумі-Тролів. Небезпечне літо”)

А в нас сьогодні до чаю сирне печиво- один з улюблених десертів моєї мами. Воно супершвидко готується, справиться навіть дитина! Щоб воно було ніжнішим, я перемелюю сир на м’ясорубці, але можна обійтись і без цього. Мені подобається те, що печиво помірно солодке- не люблю, знаєте, таку приторну солодість в десертах.

Складники: 250г кисломолочного сиру, 200г масла(м’якого), 2 скл. борошна, цукор для посипки, ванілін.

Готуємо: масло змішати з сиром, додати борошно і дрібку ваніліну, все гарно розім’яти руками. Замісити тісто. Розкачати його товщиною 1-1.5 см і склянкою вирізати кружечки. Кожен кружечок посипати цукром і скласти наполовину, знов посипати цукром і знов скласти. І знов посипати цукром. Викласти печиво на дечко і пекти при 200 градусах до красивого зарум’янення.

Смачного!