Мій дід любив пекти печиво на смальці. А я печу на маслі та сметані, бо вегетаріанка. А ці залізні формочки для печива- вони просто зводять мене з розуму- скільки спогадів з ними пов’язано! Якщо із кухні доносився солодкий запах- значить дід пік печиво. І не дай Боже в той момент туди зайти- можна було так під гарячу руку потрапити, що мало не здасться! І цікаво, і страшно було… Але ж печива я все-одно не їла, бо у діда не було вегетаріанських рецептів. Сало-тут, смалець- там і т.д. Тому я мовчки ковтала слину і терпіла. І не їла. Зате тепер їм! Бо, виявляється, можна і без смальцю-ура!!! Хай живе масло і сметана! А ще для цікавості я додала кокосову стружку- дуже смачно вийшло! Печиво не перепікайте- тільки трішки зарум’яниться, одразу витягайте з печі. Воно має бути м’яким, а не хрустким. По-моєму, так смачніше.

Складові: 0,5 скл. сметани, 100г масла, 1 скл. цукру, 2 скл. борошна+ скільки вбере тісто (воно має не липнути до рук), 0,5 ч.л. соди, ванілін, 0,5 скл. кокосової стружки.

Готуємо: Масло тремо на тертці( має бути холодне), змішуємо з усіма іншими складниками в мисці- і замішуємо тісто. Не липке. Скачати в кулю- і на 30 хв. в холодильник. Далі розкачати товщиною в 0,5 см і вирізати формочками( у мене- зірочки). Пекти при 200 градусах( попередньо розігріти духовку) до легкого зарм’янення. Готово!

”…-Якось я бачив захід сонця сорок чотири рази підряд!… Знаєш…коли дуже сумно, то захід сонця тішить…

-Значить, того дня, коли ти бачив захід сонця, тобі було дуже сумно?

Та маленький принц нічого не відповів.”

(Антуан де Сент-Екзюпері ‘Маленький принц’)

Якщо чесно, чогось цього літа хочеться все більше не біля плити стояти, а десь на березі моря прогулюватись(а якщо не моря, то хоча б озера). І я так і роблю: вранці швидко щось напечу, щоб до вечірнього чаю ласощі були, а ввечері ловлю захід сонця на березі озера, сиджу на камінні на березі і медитую. А Матвійко хлюпається біля берега в воді, жабок роздивляється. Я взагалі- людина води, русалка прямо, не знаю кращого способу відновити свою енергію, як не біля води. Коли була молодшою, таки прямо годинами могла плавати, всі моря моїми були… Зараз трохи облінилась, плаваю менше, але от любити спостерігати захід сонця, що відбивається у воді, не перестала. Треба дозволяти собі таку розкіш. Красиві пейзажі- це їжа для душі. Це зв’язок з вічністю. Захід сонця- він був і буде завжди, на відміну від багатьох інших речей. І я, як Маленький принц Екзюпері, сиджу на березі, і вкотре милуюсь заходом сонця… А потім тупцяю додому пити чай з чорничним пирогом, бо ніщо так не розвіває смуток, як м’ятний чай і чорничний пиріг.

Складові: тісто: 100г м’якого масла, 150г цукру, 1 яйце, 100г борошна, 80 г кокосової стружки, 0,5 ч.л. розпушувача, ванілін. Крихти: 2 ст.л. перемелених вівсяних пластівців, 3 ст.л. цукру, 2 ст.л борошна. Начинка: 0,5 л чорниць, 1 ст.л. крохмалю, 4-5 ст.л цукру.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром, додати яйце і знову збити, досипати борошно, перемішане з розпушувачем і збити знову до однорідності. Досипати ванілін(дрібка) і кокосову стружку, збити. Тісто буде дуже липке. Ложкою викладаємо трохи більше половини тіста в форму, встелену пергаментом(який я змащую маслом), розрівнюємо ложкою або руками (до країв не дотягуйте, в процесі випікання тісто розпливеться само). Зверху викладаємо трохи більше половини начинки, на неї решту тіста, розрівняти по можливості(бо дуже липке) і притрусити вівсяно-борошняними крихтами. Насамкінець-решту начинки, зверху на крихти.

Начинка: перемішати чорниці з крохмалем та цукром (акуратно, щоб не подушити ягід).

Хай вам смакує!

Ці абрикосові батончики- це щось неймовірне! Раніше я скептично ставилась до рецептів, до складу яких входило варення чи джем, думала: ‘Та ну, це- занадто солодко, приторно-солодко.’ Аж поки не спробувала цей рецепт. Ідею для цього рецепту я запозичила із сайту thatskinnychickcakbake.com , дещо в ньому змінивши на свій смак. Він з абрикосовим джемом, і хоч сам по собі джем таки солодкий, приторності ніяк не відчувається. Тільки ідеальний кокосово-абрикосовий смак, перед яким неможливо встояти! Ці батончики такі приємні, що їх хочеться їсти ще і ще! І нема чого боротися з цією спокусою- одразу здавайтесь і все!

А тепер про секрет їх випікання. Тісто у мене було липким, і я викладала його ложкою на змащений пергамент, а потім руками(можна їх трохи змочити водою) розрівнювала. Спочатку може здатись, що тіста мало, і його важко розмащувати, бо воно таке липке. тому я просто розмастила його колом, не дотягуючи до країв форми, далі зверху начинка, і потім на начинку- решту тіста, щоб прикрило начинку. І от вже в процесі випікання тісто починає розширюватись і заповнює собою форму до бортиків. Форму я брала металеву квадратну, 24 на 24 см. Загалом процес приготування займає якихось 15 хв. і ще плюс 30 хв. випікання. Швидко і дуже просто. Головне- запастись абрикосовим джемом (я планую цього літа баночок 5-6 заготувати, щоб насолоджуватись цим пирогом цілий рік). І тоді ніякі неочікувані гості вам не страшні, бо у вас буде під рукою ось цей рецепт-виручалочка. Отже, готуємо!

Складові: 100г м’якого масла, 150г цукру, 1 яйце, 100г борошна, 0,5 ч.л. розпушувача, 80г кокосової стружки, ванілін (дрібка), абрикосовий джем.

Готуємо: м’яке масло збиваємо з цукром, додаємо яйце і знову збиваємо до однорідності, досипаємо борошно, перемішане з розпушувачем, і збиваємо далі, в кінці досипаємо кокосову стружку і ванілін і ще раз збиваємо до однорідності. Тісто виходить дуже липким. Взяти трохи більше половини тіста і ложкою або руками розподілити його по змащеному пергаменту(до країв можна не дотягувати, тісто під час випікання розпливеться само.), зверху змастити не дуже товстим шаром абрикосового джему (щоб не було засолодке), а зверху на джемовий прошарок- решту тіста, теж ромастити ложкою. Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці 30-35 хв. (щоб підрум’янилось і зверху, і знизу). Порізати на квадартики, коли трохи охолоне.

Смачного чаювання!