Літо, а зокрема його друга половина, для мене- пора Днів народжень. Ми з татом народились влітку. Дивно, моєму татові вже майже 71, він- старенький дідусь. А я- вже давно не 12-річна пацанка, яка вправно лазила по деревах і обривала вишні та шовковицю на татовому подвір’ї. Я тепер- доросла тьотя. От тільки щось я себе такою тітонькою не зовсім відчуваю. Мушу часто собі нагадувати:’ Слухай, ти вже людина середнього віку, схаменись, візьми себе в руки!’ Хоча, а чи завжди потрібно? Хіба погано бути молодим душею? Ну, на дерево я вже навряд чи залізу- соромно трохи-але мріяти по-дитячому так і не перестану. Яке ж то життя без мрій?Мрії дають нам крила. Без них ми робимось приземленими. А коли вони ще й здійснюються… От я в дитинстві мріяла вивчити англійську- і вивчила. Збулось? Збулось! Мріяла навчитись в’язати шкарпетки- і за допомогою You Tube мені це вдалось. Здійснилось! Ура! А ще я дитиною мріяла хоч який-небудь тортик спекти. Теж здійснилось! Ура! Ура! Ура! Головне- правильно мріяти. Реалістично. А ще я в дитсадку обожнювала їсти кабачкову ікру. Здогадайтесь що? Теж здійснилось! Тепер вона у мене на столі. Смачнюща! Ось рецепт:

Складові: 1-2 морквини, 1 цибулина, 4 середніх кабачки, 2-3 болгарських перці, сіль, перець, олія, 250 г сметани, 5-6 зубчиків часнику, 1-2 ст. л. томатної пасти.

Готуємо: Моркву натерти на крупній тертці, цибулю нарізати, обсмажити їх разом на олії (10 хв). Кабачок обчистити і натерти на крупній тертці, докинути до моркви, посолити. Тушити з відкритою кришкою 20-30 хв. Додати порізаний болгарський перець, тушити ще 10 хв. Далі додати томатну пасту, тушити ще 5 хв. В кінці дати сметану, нарізаний дрібно часник і чорний перець, 5 хв протушити і виключати.

Цю ікру я не пробувала закатувати- вона у нас з’їдається моментально, за пів дня. Хай і вам буде смачно!

У нас два тижні не було інтернету. Що я робила увесь цей час? О, життя без інтернету і життя з ним- це як життя на двох різних планетах. Я в’язала шкарпетки, дочитала нарешті книгу Анни Бикової ‘Школярі лінивої мами’, зв’язала собі осінню шапочку, гуляла біля озера- і просто проводила багато часу з дитиною( бо він не сидів, як завжди, у мультиках). Було класно, і я майже не скучала і не шкодувала, що ми від’єднані. От тільки блогу трохи бракувало.. .А ще я смажила кабачкові млинці. Рецепт- мамин, з дитинства, а кабачки- з городу моїх родичів, які люб’язно дозволили нам збирати врожай. Пам’ятаю, спогад з дитинства: я на кухні облизую тарілку від сметани, а мама смажить чергову партію ось таких млинців- і мені так затишно і світло, бо мама поряд(що було нечасто, бо мама жила і працювала в іншому місті, а ми з сестричкою жили у дідуся і бабусі). Тому для мене кабачкові млинці- це одна і та ж асоціація: мама і дитинство. Щастя!

Складові : 1 кабачок(середній), 1 яйце, 3 ст. л. борошна, трохи соди(дві дрібки), сіль до смаку, можна ще 1 ч. л. цукру додати.

Готуємо: кабачок натерти на крупній тертці, додати борошно, яйце (якщо кабачок великий, то я даю 2 яйця і відповідно в 2 рази більше борошна), сіль, трохи цукру (можна цукор і зовсім не давати), соду(негашену). Все гарно перемішати ложкою. Викладати ложкою масу на розігріту пательню і смажити млинці на невеликому вогні. Подавати зі сметаною.