Люблю дивитись відео хороших психологів, які говорять на різні болючі теми. От сьогодні дізналась, що виявляється зовсім не обов’язково догоджати всім людям. Мені дивно, бо я до цього часу цього не знала. Постійно старалась говорити і робити те, що хочуть від мене інші- а це виявляється неправильно. Соромилась висловлювати свою справжню думку, тому говорила те, що від мене хотіли почути. А один мудрий психолог назвав таке життя ‘ коту під хвіст’. А й справді- якщо робиш не те, що хочеш, і постійно намагаєшся вгодити всім, крім самої себе- що в цьому доброго? От і вчись тепер в майже 40 років робити те, що хочеш… Тут напевно важливо точно знати, що саме ти хочеш, а ще точно знати, що ти маєш право робити це( звичайно, якщо це не шкодить іншим)- і неважливо, що про тебе думатимуть інші. Ох, ці інші… Їх думка для нас така важлива…А вони ж обов’язково обурюватимуться: ‘Як так, яке вона має право бути такою непристойно щасливою!’ А бути щасливим- це ж так непристойно! Сподобалась мені фраза Ф.Раневської : Будьте щасливі– це так дратує інших!

Я бажаю вам бути щасливими! А якщо для вас щастя- це ось така маленька баночка ябкового(як кажуть у Львові) джему, то йдіть і неодмінно його зваріть. Я так і зробила сьогодні!

Складові: 1 кг яблук, 400-500 г цукру, цедра і сік половини апельсина, 1 паличка кориці, 3 шт. гвоздики.

Готуємо: яблука обчищаємо від шкірки і тремо на крупній тертці( крім качанчика). Засипаємо цукром і соком апельсини, додаємо цедру, перемішуємо і залишаємо на 1 год. Далі ставимо на великий вогонь і доводимо до кипіння. Зменшити вогонь і варити 5 хв. Додати паличку кориці і варити 25 хв. Витягти корицю і покласти гвоздику, варити ще 20 хв., помішуючи час від часу. Гарячий джем перекласти в стерилізовані теплі банки і закрити простерилізованими кришками.

Слухала сьогодні Рахманінова і чаклувала над абрикосовим джемом, думаючи: ‘Яка то сила- класична музика, скільки натхнення вона дає!’ Навіть мій кіт любить її слухати. Коли я ставлю диск із класикою, він вмощується на подушці поруч- і блаженно засинає, і я впевнена- не від нудьги, а від заспокоєного задоволення. Ну як можна не любити Шопена чи Вівальді? А пекти пиріг чи варити варення, слухаючи таку музику- це взагалі вершина насолоди. Я часто так роблю. А навчилась я цього від однієї американської мами, з якою була знайома майже 20 років тому. Мені було 18 і я працювала приватною вчителькою української мови для її дитини. Одного разу заходжу до них додому- а з кухні лунає класична музика, і місіс Вебер щось пече. Я так і завмерла. Це було шикарне видовище. І я подумала: ‘Це- круто! Класика- в повсякденному житі, на кухні!’ А чому б і ні? І тепер роблю так сама. Цього разу під музику Вівальді у мене зварився ось такий смачнющий джем. Абрикосовий.

Складові: 1 кг абрикосів, 800г цукру, сік одного лимона.

Готуємо: абрикоси промити, видалити кісточки. Викласти шарами в каструлю, пересипавши цукром. Залити лимонним соком. Залишити на ніч, накривши рушничком. На другий день перевірити кількість рідини: вона має покривати плоди. Якщо замало- додати кип’яченої води, забагато- злити зайве. Варити на середньому вогні 30 хв., помішуючи. Піну знімати. Дати охолонути. Перемолоти блендером до однорідності. Знову довести до кипіння, вимкнути і розлити по стерилізованих банках, закривши простерилізованими кришками. Джем готовий!

Смачного вам!

Ці абрикосові батончики- це щось неймовірне! Раніше я скептично ставилась до рецептів, до складу яких входило варення чи джем, думала: ‘Та ну, це- занадто солодко, приторно-солодко.’ Аж поки не спробувала цей рецепт. Ідею для цього рецепту я запозичила із сайту thatskinnychickcakbake.com , дещо в ньому змінивши на свій смак. Він з абрикосовим джемом, і хоч сам по собі джем таки солодкий, приторності ніяк не відчувається. Тільки ідеальний кокосово-абрикосовий смак, перед яким неможливо встояти! Ці батончики такі приємні, що їх хочеться їсти ще і ще! І нема чого боротися з цією спокусою- одразу здавайтесь і все!

А тепер про секрет їх випікання. Тісто у мене було липким, і я викладала його ложкою на змащений пергамент, а потім руками(можна їх трохи змочити водою) розрівнювала. Спочатку може здатись, що тіста мало, і його важко розмащувати, бо воно таке липке. тому я просто розмастила його колом, не дотягуючи до країв форми, далі зверху начинка, і потім на начинку- решту тіста, щоб прикрило начинку. І от вже в процесі випікання тісто починає розширюватись і заповнює собою форму до бортиків. Форму я брала металеву квадратну, 24 на 24 см. Загалом процес приготування займає якихось 15 хв. і ще плюс 30 хв. випікання. Швидко і дуже просто. Головне- запастись абрикосовим джемом (я планую цього літа баночок 5-6 заготувати, щоб насолоджуватись цим пирогом цілий рік). І тоді ніякі неочікувані гості вам не страшні, бо у вас буде під рукою ось цей рецепт-виручалочка. Отже, готуємо!

Складові: 100г м’якого масла, 150г цукру, 1 яйце, 100г борошна, 0,5 ч.л. розпушувача, 80г кокосової стружки, ванілін (дрібка), абрикосовий джем.

Готуємо: м’яке масло збиваємо з цукром, додаємо яйце і знову збиваємо до однорідності, досипаємо борошно, перемішане з розпушувачем, і збиваємо далі, в кінці досипаємо кокосову стружку і ванілін і ще раз збиваємо до однорідності. Тісто виходить дуже липким. Взяти трохи більше половини тіста і ложкою або руками розподілити його по змащеному пергаменту(до країв можна не дотягувати, тісто під час випікання розпливеться само.), зверху змастити не дуже товстим шаром абрикосового джему (щоб не було засолодке), а зверху на джемовий прошарок- решту тіста, теж ромастити ложкою. Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці 30-35 хв. (щоб підрум’янилось і зверху, і знизу). Порізати на квадартики, коли трохи охолоне.

Смачного чаювання!