Дуже люблю макову випічку, як кожна щира українка! Всякі там макові рулети-завиванці і т. д. Ну а як же без маківника? Ось рецепт:

Тісто: 100г м’якого масла, 1 яйце, 150-200 г борошна. начинка: 4 яйця, 1скл. маку, 100-150 г цукру, 2 ст.л. меду, 1 ст.л. розтопленого масла, жменька родзинок. Готуємо: замісити еластичне тісто, довго не місити- і на 1 год в холодильник. Мак запарити і змолоти. Білки збити на стійку піну. Жовтки розтерти з цукром і медом, додати решту складників. Вимішати легко із білками. Тісто тонко розкачати, встелити ним дно форми (змащений пергамент), вилити на нього макову масу. Пекти 1 год при 230 градусах

Смачного чаювання!

В юності я захоплювалась віршами, а особливо прозою Марини Цвєтаєвої. Важке і яскраве життя було у неї. І дуже трагічне. Радянська влада, якої Марина категорично не сприймала, покалічила її долю, а також долю усієї її сім’ї. Також я читала мемуари її сестри Анастасії. Кажуть, у домі Цвєтаєвих традицією було пекти заливний яблучний пиріг. Рецепт поширений в інтернеті, але я його переробила. Замість борошна в начинці я дала крохмаль. Вийшло дуже смачно, моя мама хвалила. Цим пирогом я готуюсь казати ‘До побачення, літо!’ і : ‘Привіт, осінь!’ Хороше це було літо- просто тому, що воно було. А осінь я чекаю з нетерпінням, бо йде в перший клас мій синочок Матвійко , і це для мене,як мами, велика подія. Новий етап в нашому житті. Дуже хочу, щоб він подовше залишався дитиною, але й пишаюсь тим, що він стає дорослішим… Але так хочеться йому прошепотіти: не поспішай, ти ще встигнеш вирости… А ви як ставитесь до осені?

Складники: тісто: 0,5 скл. сметани, 100г масла, 2 скл. борошна( чи скільки вбере тісто), 0,5 ч.л. гашеної яблучним оцтом соди (можна і звичайний оцет). Заливка: 1 скл сметани, 2 яйця, 4 ст.л. крохмалю, 1 скл. цукру. Начинка: яблука- 4 шт.

Готуємо: тісто: масло розтоплюємо, трохи охолодити. Борошно просіяти, змішати зі сметаною, маслом і гашеною содою. Замісити тісто. Викласти його в змащену форму, сформувати бортики. Яблука почистити, порізати, викласти шаром на тісто. Заливка: яйця перемішати з цукром та сметаною+ крохмаль, все гарно розтерти, до однорідності. Залити цим кремом начинку. Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці 50 хв, до золотистості.

Смачного вам чаювання!

Я цього літа постійно хочу їсти сливи. Прямо кілограмами їх трощу. Часом замість вечері просто з’їдаю кілограм слив ( ну чи трохи менше)- і чудово почуваюсь! Колись так на Кіпрі ( я там жила пів року, в коледжі навчалась) я трощила фіги- як вони мені подобались, прямо з дерева зривала і не могла їх наїстись, так хотілось. А тепер слив так хочеться. А от ту саму фігу недавно купила в овочевому кіоску у нас в Україні- і нічого не відчула, якось нуль емоцій було. Зате від наших слив-угорок- феєрія смаку, як то кажуть. Їла б їх і їла. Ні ананасів мені не треба, ні манго, ні фіг більше не хочу- тільки сливку дайте! А ще я печу із ними пиріг, за американським рецептом. Класичний американський сливовий пиріг. З корицею. Моя улюблена племінничка Зоя сказала б про нього: ду-у-уже добре! Вона завжди хвалить мою випічку, і це так приємно! Пиріг має просто море начинки і зовсім трохи тіста. Дуже, дуже смачно! Спечіть обов’язково.

Складові: тісто: 220 г борошна, 100 г масла, льодяна вода. Начинка:0,7 кг слив, 3-4 ст.л крохмалю, 5 ст.л. цукру+ 1 ст.л. для посипання, 0,5 ч. л. кориці(меленої), яйце для змащування.

Готуємо: холодне масло нарізати кубиками, перетерти руками з борошном до крихти, додати 2 ст.л. льодяної води( чи трохи більше)- не місячи тісто, зібрати його в кулю, загорнути в плівку, злегка приплюснути і поставити на 30 хв. в холодильник. Начинка: сливи нарізати невеликими шматочками(кісточки вибрати), перемішати з крохмалем, цукром та корицею. Половину тіста тонко розкачати і вистелити ним дно змащеної форми, зверху викласти начинку. Другу половину тіста порізати на тонкі смужки і зробити з них красиву решітку поверх начинки. Змастити решітку яйцем і посипати ложкою цукру. Пекти в розігрітій до 200 градусів печі(чи духовці) 20 хв., тоді знизити до 180 градусів і пекти ще 40 хв( начинка має трохи побулькати). Пиріг готовий! Споживати охолодженим, коли начинка загусне (бо гарячим пиріг тече). Смачного!

Цей пиріг- улюблений пиріг моєї мами, вона може його їсти нон-стоп( і я теж!) Від нього просто неможливо відлипнути! Так багато ягід і таке ніжне крохмальне тісто, і готувати-то його: тап-ляп та й готово. Тертий пиріг- король нашого літнього столу. Готую я його з найрізноманітніших ягід (з чорницями дуже смачно!): порічки, смородина, ожина- тільки з малинкою ще не куштувала, але спробую. Сьогоднішній варіант- смородина і порічки, з неповторною кислинкою. Особливо люблю їсти цей пиріг на наступний день, коли тісто стане трохи м’якшим ( в перший день воно хрусткіше, а я люблю м’якший варіант). В холодильник його не ставлю- за два дні пиріг миттю зникає зі столу. Печіть його, не вагаючись, і запросіть усіх своїх друзів на чай!

Складники: 1 скл. борошна, 1 скл. крохмалю, 1 яйце, 100г розтопленого масла, 4 ст. л. цукру+ для посипання ягід, 1 ч.л. соди, гашеної оцтом, 0, 5 л. смородини+ 1 скл. порічок(чи трохи менше).

Готуємо: Борошно, крохмаль, цукор перемішати, дати дрібку солі. До розтопленого масла( не гарячого) додати яйце і швидко перемішати, додати соду, гашену оцтом. Масляну суміш додати до борошняної. замісити еластичне тісто, розділити його на 2 частини і поставити в морозилку на 30-60 хв. Дечко змазати маслом і посипати манкою. Одну частину тіста натерти на крупній тертці, рівномірно розподілити по дечкові. На нього висипати рівномірно ягоди і посипати їх цукром. Зверху натерти другу частину тіста. Пекти в розігрітій до 200 градусів духовці 30 хв, до легкого зарум’янення.

Хай вам смакує!

Сьогодні вранці(ранок для мене взагалі- творча пора) я слухала smooth relaxing jazz, варила абрикосовий джем(рецепт якого опублікую найближчим часом, принаймні сподіваюсь на це) і пекла білковий кекс. Фруктові запахи носились по кухні, потім до них додався аромат ванілі (пікся кекс), а згодом- лавандовий, коли я дістала пучечок сухих квітів і робила з ними фотосесію. Білки залишились після вчорашнього смородинового пляцка, і я не хотіла їх просто взяти і викинути- це ж марнотратство. Економити їжу мене навчив мій дід, який пережив голод і війну, і я досі пам’ятаю, як він сварив мене, коли я викидала в смітник яблуко, обгризене не до самих зерняток, і як він не міг розпрощатись із запліснявілим хлібом і згодовував його голубам у нас на підвіконні- лиш би не викинути. Тому білки я не змарнувала, а спекла ось такий кекс. Молочно-білковий. Він справді смачний, я пекла його вже багато разів. Дуже він смакує з чаєм, особливо м’ятним. Ще можна сміливо додати до нього родзинки або сезонні ягоди.

Потім була фотосесія із сухими квітами лаванди( шалено люблю її запах! А ще для мене лаванда- це спогад з дитинства: я маленька лежу в ліжку, а мама ставить платівку Софії Ротару, і я чую ‘Лаванда-а, горная лаванда…’ Ось так я лаванду й полюбила. Асоціації із нею- спокій, затишок, дитинство. … Потім я в’язала шкарпетки (блакитно-зелені, мої улюблені кольори), а коли я в’яжу- це так х’югово, як кажуть данці. Затишно і по-домашньому. Коротше, ранок вдався. А потім був чай з сьогоднішнім кексом і вчорашнім пирогом. Ну що ще потрібно для щастя?

Складові: 100г розтопленого і охолодженого до кімн. температури масла, 1 скл. борошна, 0,5 ч.л. розпушувача, 0,5 скл.цукру, 100 мл. молока(теплого), 3 білки, ванілін, дрібка солі, ягоди за бажанням.

Готуємо: збити білки з сіллю, додати цукор і ванілін, збивати 5 хв.. Влити охолоджене масло, молоко, всипати просіяне борошно з розпушувачем. Якщо додаєте ягоди, додайте їх на цьому етапі. Акуратно перемішати, вилити тісто в форму для кекса, змащену маслом. Пекти при 180 градусах до готовності (до сухої палички. В мене пеклось 30 хв.) За бажанням можна всі пропорції збільшити вдвічі, бо кекс виходить невеликий.

Смачного вам!

Судячи із зовнішнього вигляду цього печива, я ніколи б не подумала, що воно може бути таким смачним. Якісь такі-собі невиразні чи то пляцочки, чи взагалі незрозуміло що…Але це той випадок, коли зовнішність буває оманливою. Це печиво має такий насичений смак кунжуту, і воно таке…жувальне, м’яке. Борошна майже зовсім не відчувається, просто море кунжуту… І якщо взяти до уваги, що сезам- просто потужне джерело кальцію, то я думаю, що це печиво, як тепер модно казати, реально варто спекти. Для того, щоб кальцій максимально засвоївся, я кунжут перемолола в кавовому млинку, залишила лиш жменьку не перемеленого насіння, щоб смак був виразнішим. Чому я його перемелюю? Одна добра знайома, котра багато знає про харчування, повідала мені, що кунжут засвоюється тільки в перемеленому вигляді. Якщо ж його не молоти, користі він не дає. Ну а оскільки мені хочеться поєднати приємне з корисним- я вирішила прислухатись до її поради. Ось так. На смак печива це не повпливало, навпаки, від цього воно ще смачнішим вийшло. Дуже радила б таке печиво давати діткам, і ще й пекти разом із ними- для них це так цікаво! Готується печиво просто і швидко, печеться 10 хв.

У мене асоціації з цим печивом такі екзотичні: Каїр, жінки , закутані з ніг до голови в темний одяг, паста тахіні, яку я вперше в житті спробувала в гостях у одної єгиптянки, теж закутаної з ніг до голови в чорне- і це нескінченне тепле літо, море… Прогулянки нічним Каїром, дивне східне життя, таке несхоже на наше. А ще- черепахи. Страшенно люблю черепах! І сезам. Отже печемо- чи ні?

Складові: 150 г кунжута, 80г борошна, 60 г масла (м’якого або топленого), 100г цукру+1 ст. л. , ванілін, 1 ч.л. розпушувача, 1 яйце, дві дрібки солі.

Готуємо: 100г кунжута перемолоти в кавомолці, додати цукор, ванілін, сіль, розпушувач, борошно. Масло (м’яке або розтоплене і злегка охолоджене, кімнатної температури) розтерти з яйцем ложкою. Додати до сухої суміші масляно-яєчну і решту кунжута, немеленого. Добре розмішати ложкою. Викласти суміш у форму, встелену змащеним пергаментом, розрівняти ложкою, рівномірно розподілити (товщина десь 1,5 см). Випікати при 180 градусах 10 хв, до легкого зарум’янення (духовку розігріти зазадалегідь). Спечений пляцочок порізати на квадратики. Дуже смачно з чаєм каркаде ( ну зовсім, як в Єгипті!).

Цей пиріг мені особливо посмакував з м’ятним чаєм. Такий простий селянський пиріг могла би пекти моя бабуся- у неї в селі біля хати росли два-три кущики агрусу, і в один із них я колись у дитинстві успішно впала з вишні, яка росла якраз над кущем агрусу. Подерлась добряче, але ні вишень, ні агрусу любити не перестала. Дуже я вже по деревах лазила в дитинстві! Так, бабуся моя могла б пекти такий пиріг- якби мала елементарну духовку чи хорошу пічку. Але їх в наявності не було, тому бабуся обмежувалась смаженням скажено смачних пиріжків з вишнями (о, що то були за пиріжки- мрія!), рецепт яких я у неї на жаль не випитала. А зараз бабусі вже немає, і хто зна коли я ще таких пиріжків покуштую… Ну нічого, зате я печу ось такий простий агрусовий пиріг- і згадую і бабусю, в якої я завжди цей агрус із кущів поїдала, і як я у той-таки агрус із вишні тай гепнулась. І м’ята у моєї бабусі росла, і ще всілякі трави- і вона до них щось шепотіла-приговорювала, щоб вони краще росли. А потім на горищі ті трави сушились, а ще там мішечки з горіхами лежали, на горищі. Для мене життя в селі- це така романтика: рвеш ягоди прямо з куща, потім із цих ягід пироги печеш…Лаванду під вікнами вирощуєш… Коротше, мрія! А щоб якось якось наблизитись до цієї мрії, я купую у бабусь дачниць літру-дві ягід і печу ось такі пироги. І ще варення хочу агрусове зварити, воно мені минулого року вдалось, то тепер наварю ще більше. Цікаво чи моя бабуся варила агрусове варення? Мабуть, так. І пиріг би цей вона теж схвалила. От і ви спечіть, він простий, такий нехитромудрий. І про м’ятний чай не забудьте!

Складові: 0,5 л агрусу, 3 ст.л. сметани, 100г м’якого масла, 2 яйця, 150г цукру, 150г борошна, 1 ч.л. розпушувача, дрібка кардамону(меленого), дрібка ваніліну.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром до пишності, додавати по одному яйця і збивати далі, потім сметану і борошно з розпушувачем+спеції. Все гарно збити до однорідності, в кінці додати агрус і перемішати ложкою, щоб не подушити ягід. Пекти в розігрітій до 180 градусів духовці до сухої палички. Подавати з чаєм.

Смачного!

”…-Якось я бачив захід сонця сорок чотири рази підряд!… Знаєш…коли дуже сумно, то захід сонця тішить…

-Значить, того дня, коли ти бачив захід сонця, тобі було дуже сумно?

Та маленький принц нічого не відповів.”

(Антуан де Сент-Екзюпері ‘Маленький принц’)

Якщо чесно, чогось цього літа хочеться все більше не біля плити стояти, а десь на березі моря прогулюватись(а якщо не моря, то хоча б озера). І я так і роблю: вранці швидко щось напечу, щоб до вечірнього чаю ласощі були, а ввечері ловлю захід сонця на березі озера, сиджу на камінні на березі і медитую. А Матвійко хлюпається біля берега в воді, жабок роздивляється. Я взагалі- людина води, русалка прямо, не знаю кращого способу відновити свою енергію, як не біля води. Коли була молодшою, таки прямо годинами могла плавати, всі моря моїми були… Зараз трохи облінилась, плаваю менше, але от любити спостерігати захід сонця, що відбивається у воді, не перестала. Треба дозволяти собі таку розкіш. Красиві пейзажі- це їжа для душі. Це зв’язок з вічністю. Захід сонця- він був і буде завжди, на відміну від багатьох інших речей. І я, як Маленький принц Екзюпері, сиджу на березі, і вкотре милуюсь заходом сонця… А потім тупцяю додому пити чай з чорничним пирогом, бо ніщо так не розвіває смуток, як м’ятний чай і чорничний пиріг.

Складові: тісто: 100г м’якого масла, 150г цукру, 1 яйце, 100г борошна, 80 г кокосової стружки, 0,5 ч.л. розпушувача, ванілін. Крихти: 2 ст.л. перемелених вівсяних пластівців, 3 ст.л. цукру, 2 ст.л борошна. Начинка: 0,5 л чорниць, 1 ст.л. крохмалю, 4-5 ст.л цукру.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром, додати яйце і знову збити, досипати борошно, перемішане з розпушувачем і збити знову до однорідності. Досипати ванілін(дрібка) і кокосову стружку, збити. Тісто буде дуже липке. Ложкою викладаємо трохи більше половини тіста в форму, встелену пергаментом(який я змащую маслом), розрівнюємо ложкою або руками (до країв не дотягуйте, в процесі випікання тісто розпливеться само). Зверху викладаємо трохи більше половини начинки, на неї решту тіста, розрівняти по можливості(бо дуже липке) і притрусити вівсяно-борошняними крихтами. Насамкінець-решту начинки, зверху на крихти.

Начинка: перемішати чорниці з крохмалем та цукром (акуратно, щоб не подушити ягід).

Хай вам смакує!