В юності я захоплювалась віршами, а особливо прозою Марини Цвєтаєвої. Важке і яскраве життя було у неї. І дуже трагічне. Радянська влада, якої Марина категорично не сприймала, покалічила її долю, а також долю усієї її сім’ї. Також я читала мемуари її сестри Анастасії. Кажуть, у домі Цвєтаєвих традицією було пекти заливний яблучний пиріг. Рецепт поширений в інтернеті, але я його переробила. Замість борошна в начинці я дала крохмаль. Вийшло дуже смачно, моя мама хвалила. Цим пирогом я готуюсь казати ‘До побачення, літо!’ і : ‘Привіт, осінь!’ Хороше це було літо- просто тому, що воно було. А осінь я чекаю з нетерпінням, бо йде в перший клас мій синочок Матвійко , і це для мене,як мами, велика подія. Новий етап в нашому житті. Дуже хочу, щоб він подовше залишався дитиною, але й пишаюсь тим, що він стає дорослішим… Але так хочеться йому прошепотіти: не поспішай, ти ще встигнеш вирости… А ви як ставитесь до осені?

Складники: тісто: 0,5 скл. сметани, 100г масла, 2 скл. борошна( чи скільки вбере тісто), 0,5 ч.л. гашеної яблучним оцтом соди (можна і звичайний оцет). Заливка: 1 скл сметани, 2 яйця, 4 ст.л. крохмалю, 1 скл. цукру. Начинка: яблука- 4 шт.

Готуємо: тісто: масло розтоплюємо, трохи охолодити. Борошно просіяти, змішати зі сметаною, маслом і гашеною содою. Замісити тісто. Викласти його в змащену форму, сформувати бортики. Яблука почистити, порізати, викласти шаром на тісто. Заливка: яйця перемішати з цукром та сметаною+ крохмаль, все гарно розтерти, до однорідності. Залити цим кремом начинку. Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці 50 хв, до золотистості.

Смачного вам чаювання!

Я цього літа постійно хочу їсти сливи. Прямо кілограмами їх трощу. Часом замість вечері просто з’їдаю кілограм слив ( ну чи трохи менше)- і чудово почуваюсь! Колись так на Кіпрі ( я там жила пів року, в коледжі навчалась) я трощила фіги- як вони мені подобались, прямо з дерева зривала і не могла їх наїстись, так хотілось. А тепер слив так хочеться. А от ту саму фігу недавно купила в овочевому кіоску у нас в Україні- і нічого не відчула, якось нуль емоцій було. Зате від наших слив-угорок- феєрія смаку, як то кажуть. Їла б їх і їла. Ні ананасів мені не треба, ні манго, ні фіг більше не хочу- тільки сливку дайте! А ще я печу із ними пиріг, за американським рецептом. Класичний американський сливовий пиріг. З корицею. Моя улюблена племінничка Зоя сказала б про нього: ду-у-уже добре! Вона завжди хвалить мою випічку, і це так приємно! Пиріг має просто море начинки і зовсім трохи тіста. Дуже, дуже смачно! Спечіть обов’язково.

Складові: тісто: 220 г борошна, 100 г масла, льодяна вода. Начинка:0,7 кг слив, 3-4 ст.л крохмалю, 5 ст.л. цукру+ 1 ст.л. для посипання, 0,5 ч. л. кориці(меленої), яйце для змащування.

Готуємо: холодне масло нарізати кубиками, перетерти руками з борошном до крихти, додати 2 ст.л. льодяної води( чи трохи більше)- не місячи тісто, зібрати його в кулю, загорнути в плівку, злегка приплюснути і поставити на 30 хв. в холодильник. Начинка: сливи нарізати невеликими шматочками(кісточки вибрати), перемішати з крохмалем, цукром та корицею. Половину тіста тонко розкачати і вистелити ним дно змащеної форми, зверху викласти начинку. Другу половину тіста порізати на тонкі смужки і зробити з них красиву решітку поверх начинки. Змастити решітку яйцем і посипати ложкою цукру. Пекти в розігрітій до 200 градусів печі(чи духовці) 20 хв., тоді знизити до 180 градусів і пекти ще 40 хв( начинка має трохи побулькати). Пиріг готовий! Споживати охолодженим, коли начинка загусне (бо гарячим пиріг тече). Смачного!

Цей пиріг- улюблений пиріг моєї мами, вона може його їсти нон-стоп( і я теж!) Від нього просто неможливо відлипнути! Так багато ягід і таке ніжне крохмальне тісто, і готувати-то його: тап-ляп та й готово. Тертий пиріг- король нашого літнього столу. Готую я його з найрізноманітніших ягід (з чорницями дуже смачно!): порічки, смородина, ожина- тільки з малинкою ще не куштувала, але спробую. Сьогоднішній варіант- смородина і порічки, з неповторною кислинкою. Особливо люблю їсти цей пиріг на наступний день, коли тісто стане трохи м’якшим ( в перший день воно хрусткіше, а я люблю м’якший варіант). В холодильник його не ставлю- за два дні пиріг миттю зникає зі столу. Печіть його, не вагаючись, і запросіть усіх своїх друзів на чай!

Складники: 1 скл. борошна, 1 скл. крохмалю, 1 яйце, 100г розтопленого масла, 4 ст. л. цукру+ для посипання ягід, 1 ч.л. соди, гашеної оцтом, 0, 5 л. смородини+ 1 скл. порічок(чи трохи менше).

Готуємо: Борошно, крохмаль, цукор перемішати, дати дрібку солі. До розтопленого масла( не гарячого) додати яйце і швидко перемішати, додати соду, гашену оцтом. Масляну суміш додати до борошняної. замісити еластичне тісто, розділити його на 2 частини і поставити в морозилку на 30-60 хв. Дечко змазати маслом і посипати манкою. Одну частину тіста натерти на крупній тертці, рівномірно розподілити по дечкові. На нього висипати рівномірно ягоди і посипати їх цукром. Зверху натерти другу частину тіста. Пекти в розігрітій до 200 градусів духовці 30 хв, до легкого зарум’янення.

Хай вам смакує!

О, цей пляцок- 5-ти зірковий однозначно! Я довго думала чи пекти його зі смородиною- кисла ягода все-таки, і тепер розумію, що не прогадала. Смородина тут ідеально вписується, і це поєднання ванільного домашнього пудингу з шоколадним бісквітом, таким ніжним і м’яким, зі смородиновим желе- ну просто мрія! Десерт королів, як на мене. Моїй племінниці Зої цей пляцок точно сподобається- а я люблю, коли моя випічка знаходить поціновувачів. Так приємно пекти для когось, знаючи, що цей хтось неодмінно скаже: ‘Знаєш, а цей твій пиріг такий нічогенький! Маєш ще шматочок?’ Чомусь згадала фільм ‘Шоколад’, де ця дивовижна жінка творила чудеса за допомогою своїх шоколадних цукерок. Така шоколадо-терапія в неї була… Ну а у мене- пляцкотерапія. До виготовлення шоколаду я ще не доросла, але хто зна, може колись… Тим не менше, сьогодні у нас – ось цей смородиновий пляцок, і я ним страшенно задоволена. Обов’язково спробуйте його, і хай для вас він стане ліками від поганого настрою та депресій( хоча, які депресії – літо ж у розпалі!), я завжди так від смутку і рятуюсь: йду й печу щось. Отже, до роботи!

Складові: Бісквіт: 4 ст. л. цукру, 60 г борошна, 1 ст. л какао, 0,5 ч. л. розпушувача, 2 яйця. Смородиновий прошарок: 0,5 л смородини, 200-250 г цукру (до смаку), 1 пакетик желатину, 1 скл. води. Пудинг: 3 жовтки, 50 г масла, 0,5 л молока, 7 ст.л. цукру, 4 ст. л. крохмалю, ванілін(дрібка).

Готуємо: спочатку печемо бісквіт: збити білки, поступово додаючи цукор, до пишної світлої маси. Додати розтерті жовтки. Просіяти на масу борошно з розпушувачем, додати какао і акуратно перемішати рухами знизу вверх. Вилити тісто на змащений пергамент(в формі), розрівняти. Пекти 6-7 хв. при 230 градусах(пічку розігріти заздалегідь). Готовий бісквіт відставити, щоб охолонув. Пудинг: молоко довести майже до кипіння. Крохмаль, цукор і жовтки розтерти, додати ванілін. З’єднати цю суміш з молоком, варити на малому вогні, постійно помішуючи, до загустіння. В готовий пудинг вмішати масло(можна і без масла, я от наприклад сьогодні масло взагалі забула додати- і все-одно прекрасно вийшло!). Дати охолонути. Желе: смородину перетерти блендером, додати цукор. Желатин замочити на 10 хв в склянці холодної води. Далі поставити його на вогонь і добре прогріти, але до кипіння не доводити( має бути гаряче, але, щоб не кипіло). Тонкою цівкою влити желатин до смородини, гарно розмішати. Дати охолонути.

На шоколадний бісквіт викладаємо пудинг, а зверху заливаємо смородиновим желе( має трохи схопитись)- і ставимо в холодильник на декілька годин.

Десерт готовий!

Цей пиріг мені особливо посмакував з м’ятним чаєм. Такий простий селянський пиріг могла би пекти моя бабуся- у неї в селі біля хати росли два-три кущики агрусу, і в один із них я колись у дитинстві успішно впала з вишні, яка росла якраз над кущем агрусу. Подерлась добряче, але ні вишень, ні агрусу любити не перестала. Дуже я вже по деревах лазила в дитинстві! Так, бабуся моя могла б пекти такий пиріг- якби мала елементарну духовку чи хорошу пічку. Але їх в наявності не було, тому бабуся обмежувалась смаженням скажено смачних пиріжків з вишнями (о, що то були за пиріжки- мрія!), рецепт яких я у неї на жаль не випитала. А зараз бабусі вже немає, і хто зна коли я ще таких пиріжків покуштую… Ну нічого, зате я печу ось такий простий агрусовий пиріг- і згадую і бабусю, в якої я завжди цей агрус із кущів поїдала, і як я у той-таки агрус із вишні тай гепнулась. І м’ята у моєї бабусі росла, і ще всілякі трави- і вона до них щось шепотіла-приговорювала, щоб вони краще росли. А потім на горищі ті трави сушились, а ще там мішечки з горіхами лежали, на горищі. Для мене життя в селі- це така романтика: рвеш ягоди прямо з куща, потім із цих ягід пироги печеш…Лаванду під вікнами вирощуєш… Коротше, мрія! А щоб якось якось наблизитись до цієї мрії, я купую у бабусь дачниць літру-дві ягід і печу ось такі пироги. І ще варення хочу агрусове зварити, воно мені минулого року вдалось, то тепер наварю ще більше. Цікаво чи моя бабуся варила агрусове варення? Мабуть, так. І пиріг би цей вона теж схвалила. От і ви спечіть, він простий, такий нехитромудрий. І про м’ятний чай не забудьте!

Складові: 0,5 л агрусу, 3 ст.л. сметани, 100г м’якого масла, 2 яйця, 150г цукру, 150г борошна, 1 ч.л. розпушувача, дрібка кардамону(меленого), дрібка ваніліну.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром до пишності, додавати по одному яйця і збивати далі, потім сметану і борошно з розпушувачем+спеції. Все гарно збити до однорідності, в кінці додати агрус і перемішати ложкою, щоб не подушити ягід. Пекти в розігрітій до 180 градусів духовці до сухої палички. Подавати з чаєм.

Смачного!

”…-Якось я бачив захід сонця сорок чотири рази підряд!… Знаєш…коли дуже сумно, то захід сонця тішить…

-Значить, того дня, коли ти бачив захід сонця, тобі було дуже сумно?

Та маленький принц нічого не відповів.”

(Антуан де Сент-Екзюпері ‘Маленький принц’)

Якщо чесно, чогось цього літа хочеться все більше не біля плити стояти, а десь на березі моря прогулюватись(а якщо не моря, то хоча б озера). І я так і роблю: вранці швидко щось напечу, щоб до вечірнього чаю ласощі були, а ввечері ловлю захід сонця на березі озера, сиджу на камінні на березі і медитую. А Матвійко хлюпається біля берега в воді, жабок роздивляється. Я взагалі- людина води, русалка прямо, не знаю кращого способу відновити свою енергію, як не біля води. Коли була молодшою, таки прямо годинами могла плавати, всі моря моїми були… Зараз трохи облінилась, плаваю менше, але от любити спостерігати захід сонця, що відбивається у воді, не перестала. Треба дозволяти собі таку розкіш. Красиві пейзажі- це їжа для душі. Це зв’язок з вічністю. Захід сонця- він був і буде завжди, на відміну від багатьох інших речей. І я, як Маленький принц Екзюпері, сиджу на березі, і вкотре милуюсь заходом сонця… А потім тупцяю додому пити чай з чорничним пирогом, бо ніщо так не розвіває смуток, як м’ятний чай і чорничний пиріг.

Складові: тісто: 100г м’якого масла, 150г цукру, 1 яйце, 100г борошна, 80 г кокосової стружки, 0,5 ч.л. розпушувача, ванілін. Крихти: 2 ст.л. перемелених вівсяних пластівців, 3 ст.л. цукру, 2 ст.л борошна. Начинка: 0,5 л чорниць, 1 ст.л. крохмалю, 4-5 ст.л цукру.

Готуємо: м’яке масло збити з цукром, додати яйце і знову збити, досипати борошно, перемішане з розпушувачем і збити знову до однорідності. Досипати ванілін(дрібка) і кокосову стружку, збити. Тісто буде дуже липке. Ложкою викладаємо трохи більше половини тіста в форму, встелену пергаментом(який я змащую маслом), розрівнюємо ложкою або руками (до країв не дотягуйте, в процесі випікання тісто розпливеться само). Зверху викладаємо трохи більше половини начинки, на неї решту тіста, розрівняти по можливості(бо дуже липке) і притрусити вівсяно-борошняними крихтами. Насамкінець-решту начинки, зверху на крихти.

Начинка: перемішати чорниці з крохмалем та цукром (акуратно, щоб не подушити ягід).

Хай вам смакує!

Ну, це взагалі пиріг мрії…Для мене випічка з чорницями-одна з найулюбленіших, і якби не дороговизна цієї чудо-ягоди, так я прямо щодня б із нею пекла, пекла і пекла…Але печу все-одно, хоч і дорого, бо ну ду-у-уже вже смачні пироги виходять. У мене взагалі чорниці раніше асоціювались із моїм дідусем, який робив щороку наливку із чорниць-він так і називав її: афини. Неповторний смак мала та наливка, домашня, натуральна… Діда давно вже немає, і наливки ніхто не готує-зате тепер на кухні хазяйную я(бо раніше ми з дідом прямо бились за місце перед плитою, він теж був фанат випікання!)-і печу чорничні пироги. І не тільки. Господарюю так би мовити. Дідові гени видно успадкувала.

Отже, чорничний пиріг. Основа- не проста, а золота, тобто суперкорисна: із вівсянки. Любителі дбати про свою талію- беріть до уваги. Начинка: свіжі ягоди чорниці (взимку сміливо беріть заморожені, тільки зайву рідину треба відцідити, щоб пиріг не ‘поплив’.) Готується пиріг легко, бо хто б то хотів влітку довго на кухні стовбичити? Тому сміливо печіть і смакуйте!

Складові: тісто: 120 г борошна, 1 неповна склянка вівсяних пластівців, 3 ст.л. цукру, дві дрібки солі, 100г масла вершкового. Начинка: 350-400г чорниць, 0,5 скл борошна, 200г сметани, 1 скл. цукру.

Готуємо: вівсяні пластівці перемолоти в кавовому млинку(не до стану борошна, але досить дрібно). З’єднати перемелені пластівці з борошном, цукром і сіллю. Масло нарізати кубиками і втерти його в борошняну суміш, до появи маслянистих крихт. Викласти цю масу на змащений пергамент( в прямокутну форму), втрамбувати і покласти на 30 хв. в морозилку. Начинка: змішати в мисці борошно, цукор і сметану, збити міксером до однорідності. Додати чорниці і акуратно перемішати ложкою.

Основу печемо 10 хв в розігрітій до 180 пічці(духовці). Далі викладаємо на неї начинку і печемо ще 10 хв. при 230 градусах, потім зменшуємо знов до 180 градусів і печемо ще пів години (до золотистої скоринки). Начинка має побулькати. Охолоджений пиріг порізати квадратиками.

Смакота неймовірна!

Яка неможлива спека! Це літо нагадує мені про життя на Кіпрі (я мала такий досвід- пів року життя на острові в Середземному морі)- і це нескінченне сонце…Боже, яке це було важке і водночас неповторне літо! Скільки болючих і в той же час солодких спогадів…А ще ця спека нагадала мені про одне літо років так майже 20 тому. Я була юною, з купою мрій та ідеалів, хотіла поїхати автостопом до Тибету і там медитувати до кінця моїх днів…А він був високим і красивим американським юнаком, який мріяв про море. Був шикарний букет троянд- і освідчення. І я відповіла…”ні”. Прото з впертості. Я була такою впертою і норовистою!..І ось тепер мені майже 37, і я печу пиріг, ревенево-полуничний, за рецептом якоїсь американської домогосподарки, і думаю: ‘А може це його дружина? А я ж могла б бути на її місці, жити на фермі десь в Айдахо чи Колорадо, бути дружиною моряка і мати зграйку замурзаних американських дітлахів…’ Але мені було всього 17, я мала купу недосяжних ідеалів і мріяла про Тибет… І я печу цей божественно-смачний пиріг, посміхаюсь із ностальгією і…ні про що не жалкую. Життя- воно дивовижне. І ми отримуємо саме те, що нам потрібно, хай це навіть і не те, про що ми мріяли. В Тибет я не потрапила (хоча, все ще попереду, хо-хо!), і американською домогосподаркою теж не стала. Але…але я так вдячна Богові за те життя, яким я живу. Бо ми отримуємо саме те, що нам потрібно…

Ну от, трохи ностальгії, навіяної рецептом (до речі, суперсмачним) американського пирога…Хай у вас він асоціюється з чимось дуже приємним!

P.S. А тепер у мене підростає такий дивовижний хлопчисько, і у мене серце стискається від думки, що років так у …надцять якась юна шалена дурепа теж скаже йому “Ні”. Невже це я була такою божевільно-впертою? Хо-хо-хо…)

P.S.P.S. А пиріг все-одно шикарний! Печемо! (рецепт знайшла тут: www.melskitchencafe.com і за нього дуже дякую!)

Складники: Основа: 220г борошна, 100г масла(холодного), льодяна вода(декілька ст.ложок), 3 ст.л. цукру. Начинка: 3 скл. порізаного ревеню, 2 скл. порізаних полуниць, 130-150г цукру, 3 ст.л кукрудзяного крохмалю. Штрейзель: 50г холодного масла,3 ст.л цукру, 100г борошна.

Готуємо: Для основи: борошно з цукром розтираємо до крихти з порізаним на кубики маслом, додаємо льодяну воду,і, не місячи тісто, робимо з нього кулю. Загортаємо в плівку і ставимо на 30-60 хв в холодильник. Начинка: перемішати ревень з полуницями, цукром і крохмалем. Штрейзель: розтерти руками масло з цукром і борошном до крихт. Тісто для основи тонко розкачати, встелити ним дно змащеної форми( я використовую пергамент), зробити бортики. Викласти на тісто начинку. Зверху посипати штрейзелем. Пекти при 200 градусах 10 хв, далі зменшити температуру до 180 і пекти, доки верх не стане світло-коричневого кольору, начинка має побулькати. Можна ще верхній підігрів вимкнути , і пропекти низ, накривши пиріг фольгою, щоб верх не згорів.

Хай вам смакує!