Дуже люблю макову випічку, як кожна щира українка! Всякі там макові рулети-завиванці і т. д. Ну а як же без маківника? Ось рецепт:

Тісто: 100г м’якого масла, 1 яйце, 150-200 г борошна. начинка: 4 яйця, 1скл. маку, 100-150 г цукру, 2 ст.л. меду, 1 ст.л. розтопленого масла, жменька родзинок. Готуємо: замісити еластичне тісто, довго не місити- і на 1 год в холодильник. Мак запарити і змолоти. Білки збити на стійку піну. Жовтки розтерти з цукром і медом, додати решту складників. Вимішати легко із білками. Тісто тонко розкачати, встелити ним дно форми (змащений пергамент), вилити на нього макову масу. Пекти 1 год при 230 градусах

Смачного чаювання!

Я зовсім обнагліла і вдруге пишу про горішки. Просто сьогодні у мене була фотосесія із ними( ми з Матвієм відривались, пекли разом, а потім я це все пофоткала), і я захотіла викласти ці фото у блог. Без рецепту. Кого цікавить рецепт- він є в попередніх записах, або просто напишіть у Пошуку мого блогу ‘горішки зі згущенкою’. І все. І печіть. А фото, по-моєму, вийшли досить красивими!

Випічка з лимоном- одна з моїх улюблених. І вона така осінньо-зимова, на мою думку. Ці тістечка- неймовірні! Мій син Матвійко може їсти їх нон-стоп. І я теж. Рецепт цей родом із США. Я знайшла його у Bakerella. І відтоді, як тільки починається холодна пора- печу і печу. А сьогодні ми із Матвійком вирішили зробити із ними фотосесію. Це нас надзвичайно зближує. Класно мати з дитиною спільне хобі- є про що поговорити, про що помріяти…”Мам, а давай спечемо цієї осені гарбузовий пиріг! А давай- горіхове печиво! А давай для фотосесії горобини назбираємо!” і т. д. Пів години ми пекли, потім ще пів години фоткали, а вражень- на цілий день! А позитив похмурої осені ой як потрібен. Тому печіть- і отримуйте насолоду від процесу. Хай вам цієї осені буде тепло і затишно на душі!

Складові: 200г борошна, 150г цукру, дрібка солі, 0,5 ч.л. розпушувача, 2 яйця, 1 ст. л. лимонної цедри, 3 ст. л. лимонного соку, 100г масла(м’якого), ваніль.

Готуємо: змішати борошно, цукор, розпушувач, цедру і сіль, добре перемішайте. Додайте масло, лимонний сік, яйця і ваніль і гарно збийте міксером до однорідності. Вилийте масу на змащений пергамент і печіть 20-25 хв. при 180 градусах. Не перепікайте! Витягніть з духовки і дайте охолонути.

Лимонна глазур: 1 скл. цукрової пудри+ 2 ст.л. лимонного соку+1 ч.л. цедри.Все гарно перемішати. Полити глазур’ю наші квадратики і залишити, щоб схопилось. Смачного вам чаювання!

Давно не писала я нічого нового у свій блог- чомусь хотілось просто відпочити, так буває. Відновити свою енергію, помедитувати… Час від часу такі канікули потрібні кожному, і тоді знову приходить натхнення і творча енергія. От сьогодні я хочу порадувати вас і себе пиріжками. Це- мої улюблені, з картоплею. Рецепт унікальний, тісто таке неповторно ніжне і хрустке,що я обалдіваю, як каже Дзідзьо. Приготувавши тісто, його треба на 1 год. поставити в холодильник. Начинка може бути ваша улюблена, я от, крім картоплі, люблю з підсоленим творогом(+1 жовток сирий) або з вареною квасолею. А ще, думаю, і солодка начинка дуже і дуже смакуватиме. Експериментуйте!

Тісто: 150 г муки, 75г масла(м’якого), 1 яйце, сіль, перець. Начинка: картопляне пюре із засмаженою цибулькою, трохи солі та перцю.

Готуємо: муку просіяти з дрібкою солі і перцю. Додати яйце, масло і руками вимісити еластичне тісто(довго не місити). Покласти на 1 год в холодильник. Сформувати пиріжки: тісто розкачати тонко і півлітровою банкою вирізати кружечки. На середину покласти 1 ч.л. начинки і защипати краї. Красиво фігурно завернути. Пекти при 180 градусах 15-20 хв. Готово!

Мій дід любив пекти печиво на смальці. А я печу на маслі та сметані, бо вегетаріанка. А ці залізні формочки для печива- вони просто зводять мене з розуму- скільки спогадів з ними пов’язано! Якщо із кухні доносився солодкий запах- значить дід пік печиво. І не дай Боже в той момент туди зайти- можна було так під гарячу руку потрапити, що мало не здасться! І цікаво, і страшно було… Але ж печива я все-одно не їла, бо у діда не було вегетаріанських рецептів. Сало-тут, смалець- там і т.д. Тому я мовчки ковтала слину і терпіла. І не їла. Зате тепер їм! Бо, виявляється, можна і без смальцю-ура!!! Хай живе масло і сметана! А ще для цікавості я додала кокосову стружку- дуже смачно вийшло! Печиво не перепікайте- тільки трішки зарум’яниться, одразу витягайте з печі. Воно має бути м’яким, а не хрустким. По-моєму, так смачніше.

Складові: 0,5 скл. сметани, 100г масла, 1 скл. цукру, 2 скл. борошна+ скільки вбере тісто (воно має не липнути до рук), 0,5 ч.л. соди, ванілін, 0,5 скл. кокосової стружки.

Готуємо: Масло тремо на тертці( має бути холодне), змішуємо з усіма іншими складниками в мисці- і замішуємо тісто. Не липке. Скачати в кулю- і на 30 хв. в холодильник. Далі розкачати товщиною в 0,5 см і вирізати формочками( у мене- зірочки). Пекти при 200 градусах( попередньо розігріти духовку) до легкого зарм’янення. Готово!

В юності я захоплювалась віршами, а особливо прозою Марини Цвєтаєвої. Важке і яскраве життя було у неї. І дуже трагічне. Радянська влада, якої Марина категорично не сприймала, покалічила її долю, а також долю усієї її сім’ї. Також я читала мемуари її сестри Анастасії. Кажуть, у домі Цвєтаєвих традицією було пекти заливний яблучний пиріг. Рецепт поширений в інтернеті, але я його переробила. Замість борошна в начинці я дала крохмаль. Вийшло дуже смачно, моя мама хвалила. Цим пирогом я готуюсь казати ‘До побачення, літо!’ і : ‘Привіт, осінь!’ Хороше це було літо- просто тому, що воно було. А осінь я чекаю з нетерпінням, бо йде в перший клас мій синочок Матвійко , і це для мене,як мами, велика подія. Новий етап в нашому житті. Дуже хочу, щоб він подовше залишався дитиною, але й пишаюсь тим, що він стає дорослішим… Але так хочеться йому прошепотіти: не поспішай, ти ще встигнеш вирости… А ви як ставитесь до осені?

Складники: тісто: 0,5 скл. сметани, 100г масла, 2 скл. борошна( чи скільки вбере тісто), 0,5 ч.л. гашеної яблучним оцтом соди (можна і звичайний оцет). Заливка: 1 скл сметани, 2 яйця, 4 ст.л. крохмалю, 1 скл. цукру. Начинка: яблука- 4 шт.

Готуємо: тісто: масло розтоплюємо, трохи охолодити. Борошно просіяти, змішати зі сметаною, маслом і гашеною содою. Замісити тісто. Викласти його в змащену форму, сформувати бортики. Яблука почистити, порізати, викласти шаром на тісто. Заливка: яйця перемішати з цукром та сметаною+ крохмаль, все гарно розтерти, до однорідності. Залити цим кремом начинку. Випікати в розігрітій до 180 градусів духовці 50 хв, до золотистості.

Смачного вам чаювання!

Захотілось мені приготувати млинці, але корисні. Як відомо, пшеничне борошно само по собі нічого корисного в собі не має, хіба цільнозернове. А так хочеться годувати своє тіло якісною їжею- щоб воно довше жило й не хворіло. Тому я вирішила зробити собі такий подарунок- млинці із кукурудзяного та житнього борошна+ невелика кількість пшеничного. Житнє борошно у мене цільнозернове, але можна брати й звичайне житнє. Цукру я до млинців не давала, бо не люблю солодких. Але любителі цукру у млинцях, думаю, можуть додати 1-2 чайні ложечки цукру. А ще краще- полити їх трішечки солодко-кислим варенням. Думаю, буде непогано. Хоч мені ці млинці смакують просто несолодкими, з кавою. Смажу їх на невеликій кількості олії, щоб не були занадто жирними. А ще мені подумалось, що ці млинці добре посмакували б замість хліба- до супу чи борщу наприклад. Або до салату. Або як у мене- до кави з молоком( а каву я п’ю теж корисну- ячмінно-цикорієву.) Отже, піклуючись про своє здоров’я, йдемо смажити млинці!

Складові: 2 яйця, 1 скл. молока, 3 ст. л. кукурудзяного борошна, 3 ст. л. житнього борошна, 3 ст. л. пшеничного борошна, дві дрібки солі, 0,5 ч.л. соди, 2 ст.л. олії+ для смаження.

Готуємо: гарно збити міксером усі складники, тісто має бути, як густа сметана. Якщо воно зарідке, досипте ще борошна усіх видів, до потрібної густоти. Розігріти пательню, налити трішки олії і смажити млинці, ложкою викладаючи їх на пательню. Обсмажувати з обох боків. Подавати зі сметаною, соусом чи варенням. Або без них.

Смачного!

А мій Матвійко страшенно любить їсти ось такі горішки. Він так часто просить мене їх зготувати- і ми робимо їх разом. Раніше я купувала їх у магазині, а потім подумала: а для чого? Домашні ж кращі в сто разів! І ми тепер регулярно робимо їх самі. От тільки раніше у мене рецепт тіста був якийсь недосконалий, горішки твердуваті виходили. Тому я стала експериментувати і шукати нові варанти. І знайшла. За ось цим рецептом вони виходять ніжними, м’якими, такими, як я й хотіла! А Зоя наша їла і пальці облизувала- і Матвій теж! Завтра готуємо нову партію цієї смакоти.

Складові: тісто: 100 г м’якого масла, 2-3 жовтки, 4 ст. л. сметани, 2,5 скл. борошна+ досипати під час замішування,якщо є потреба, 4-5 ст. л. цукру, 1 ч. л. розпушувача. Начинка: банка вареної згущенки. Можна ще додати 50 г м’якого масла і склянку мелених горіхів. А ще можна замість горіхів дати кокосову стружку.

Готуємо: М’яке масло змішати з сметаною, жовтки перетерти з цукром. Збити всі складники, крім борошна, міксером. Досипати борошно і замісити тісто- щоб відлипало від рук. Сформувати кульки трохи більші від вишні, але менші за горіх, викласти їх в змащену маслом чи олією горішницю. Готувати на вогні, перевертаючи горішницю, щоб пропеклись з обох боків. Довго не пекти: коли горішниця добре прогріється, горішки печуться за лічені хвилини. Дати половинкам горішків охолонути, а далі наповнити їх начинкою і скласти половинки докупи.

Смачного вам чаювання!

Я цього літа постійно хочу їсти сливи. Прямо кілограмами їх трощу. Часом замість вечері просто з’їдаю кілограм слив ( ну чи трохи менше)- і чудово почуваюсь! Колись так на Кіпрі ( я там жила пів року, в коледжі навчалась) я трощила фіги- як вони мені подобались, прямо з дерева зривала і не могла їх наїстись, так хотілось. А тепер слив так хочеться. А от ту саму фігу недавно купила в овочевому кіоску у нас в Україні- і нічого не відчула, якось нуль емоцій було. Зате від наших слив-угорок- феєрія смаку, як то кажуть. Їла б їх і їла. Ні ананасів мені не треба, ні манго, ні фіг більше не хочу- тільки сливку дайте! А ще я печу із ними пиріг, за американським рецептом. Класичний американський сливовий пиріг. З корицею. Моя улюблена племінничка Зоя сказала б про нього: ду-у-уже добре! Вона завжди хвалить мою випічку, і це так приємно! Пиріг має просто море начинки і зовсім трохи тіста. Дуже, дуже смачно! Спечіть обов’язково.

Складові: тісто: 220 г борошна, 100 г масла, льодяна вода. Начинка:0,7 кг слив, 3-4 ст.л крохмалю, 5 ст.л. цукру+ 1 ст.л. для посипання, 0,5 ч. л. кориці(меленої), яйце для змащування.

Готуємо: холодне масло нарізати кубиками, перетерти руками з борошном до крихти, додати 2 ст.л. льодяної води( чи трохи більше)- не місячи тісто, зібрати його в кулю, загорнути в плівку, злегка приплюснути і поставити на 30 хв. в холодильник. Начинка: сливи нарізати невеликими шматочками(кісточки вибрати), перемішати з крохмалем, цукром та корицею. Половину тіста тонко розкачати і вистелити ним дно змащеної форми, зверху викласти начинку. Другу половину тіста порізати на тонкі смужки і зробити з них красиву решітку поверх начинки. Змастити решітку яйцем і посипати ложкою цукру. Пекти в розігрітій до 200 градусів печі(чи духовці) 20 хв., тоді знизити до 180 градусів і пекти ще 40 хв( начинка має трохи побулькати). Пиріг готовий! Споживати охолодженим, коли начинка загусне (бо гарячим пиріг тече). Смачного!