Слухала сьогодні Рахманінова і чаклувала над абрикосовим джемом, думаючи: ‘Яка то сила- класична музика, скільки натхнення вона дає!’ Навіть мій кіт любить її слухати. Коли я ставлю диск із класикою, він вмощується на подушці поруч- і блаженно засинає, і я впевнена- не від нудьги, а від заспокоєного задоволення. Ну як можна не любити Шопена чи Вівальді? А пекти пиріг чи варити варення, слухаючи таку музику- це взагалі вершина насолоди. Я часто так роблю. А навчилась я цього від однієї американської мами, з якою була знайома майже 20 років тому. Мені було 18 і я працювала приватною вчителькою української мови для її дитини. Одного разу заходжу до них додому- а з кухні лунає класична музика, і місіс Вебер щось пече. Я так і завмерла. Це було шикарне видовище. І я подумала: ‘Це- круто! Класика- в повсякденному житі, на кухні!’ А чому б і ні? І тепер роблю так сама. Цього разу під музику Вівальді у мене зварився ось такий смачнющий джем. Абрикосовий.
Складові: 1 кг абрикосів, 800г цукру, сік одного лимона.
Готуємо: абрикоси промити, видалити кісточки. Викласти шарами в каструлю, пересипавши цукром. Залити лимонним соком. Залишити на ніч, накривши рушничком. На другий день перевірити кількість рідини: вона має покривати плоди. Якщо замало- додати кип’яченої води, забагато- злити зайве. Варити на середньому вогні 30 хв., помішуючи. Піну знімати. Дати охолонути. Перемолоти блендером до однорідності. Знову довести до кипіння, вимкнути і розлити по стерилізованих банках, закривши простерилізованими кришками. Джем готовий!
Смачного вам!
cinnamonlife 